Азово-Чорноморські рекреаційні регіони

АЗО́ВО-ЧОРНОМО́РСЬКІ РЕКРЕАЦІ́ЙНІ РЕГІО́НИ — території прибережної смуги Азовського та Чорного морів, що включають рекреаційні ра­йони, курортні місцевості, історичні міста — центри туризму, а також природно-заповід­ні обʼєкти. Роз­таш. на Пд. України на теренах 5 областей (Донец., Запоріз., Херсон., Миколаїв., Одес.) та АР Крим. Заг. довж. берегової лінії Азово-Чорномор. узбереж­жя України становить 2835 км. Має унікал. природні курортні та рекреац. ресурси: помірно континент. клімат, тепле море, просторі пляжі, лікув. грязі, мінер. води. Зима тепла, мʼяка (пере­січна температура січня від –2 °С на Зх. до –5 °С на Сх.), літо сухе, жарке (пере­січна температура липня від +21 °С до +29 °С); опадів 350–450 мм на рік. Тривалість соняч. сяйва 2200– 2500 год. на рік. Деякі від­мін­ності має Пд. берег Криму з рисами серед­земномор. клімату (пере­січна температура лютого від +1,8 °С на Сх. до +4,1 °С на Зх., серпня +23,2 °С, 24,4 °С); опадів в Криму більше — від 400 до 11 000 мм на рік. Купальний сезон триває 3–4 місяці, в Криму — до 6 місяців. За комплексом фіз.-геогр., екон. та містобудівних ознак виділяють 3 рекреац. регіони: Приазовський, Причорноморський, Кримський.

Приазовський рекреаційний регіон за­ймає територію вздовж берегів Сиваської затоки та Азов. м. у межах Донец., Запоріз., частково Херсон. обл. Пд. береги погорбовані, урвисті; зх. — пере­важно низовин­ні. Поширені піщані коси: Арабатська Стрілка, Бердянська, Білосарайська тощо. Курортні та рекреац. ресурси: піщані пляжі, мінер. води різного хім. складу, лікув. грязі та ропа солоних озер і заток Азов. моря. Найви­значнішою є Приазовська група родовищ мулових грязей (Бердян. та Ногай. озера, Сиваські водо­йми, Маріупол., Новоазов. затоки тощо); найві­доміші — оз. Велике і гирло р. Тащенак. Регіон роз­таш. у степовій фіз.-геогр. зоні, флора і фауна якої збереглись у таких природно-заповід. обʼєктах, як біо­сфер. заповід­ник «Асканія-Нова», Український степовий природний заповід­ник, Азово-Сиваський національний природний парк, регіон. ландшафт. парк «Меотида» тощо. Характерне по­єд­на­н­ня рослин­ності примор. пісків, озер і лиманів, солончак. луків, літоральних боліт та різнотравʼя; водяться дрофа, гірський лелека, казарка, гриф. Деякі види орнітофауни Приазовʼя занесені до Червоної книги України та до Європ. Червоного списку; водно-болотні угі­д­дя (згідно з Рамсарською конвенцією) мають між­нар. значе­н­ня. Архіт.-містобуд. спадщина регіону пред­ставлена обʼєктами кінця 18–20 ст. До Списку істор. міст і с-щ України занесено примор. міста Приазовʼя — Маріуполь, Бердянськ та Генічеськ. Гол. приазов. курорти та зони від­починку: Бердянськ, Кирилівка, Генічеськ, Ялта, Гурзуф та ін.; всього — бл. 15. Від кін. 19 ст. першим ві­домим грязьовим курортом став Бердянськ, цілющі властивості лікув. ресурсів якого нині знані далеко за межами України. У регіоні сприятл. умови для роз­витку як санаторно-курорт. лікува­н­ня, масового від­починку дітей та сімей з дітьми, так і організації турист.-екс­курс. діяльності, зокрема екол. та етногр. туризму.

Причорноморський рекреаційний регіон за­ймає територію вздовж берегів Чорного м. у межах Одес., Миколаїв., частково Херсон. обл. У цьому регіоні мор. береги від дельти Дунаю до Каркініт. затоки низовин­ні, поширені намивні піщані коси (Кінбурнська, Тендрівська, Кароліно-Бугаз). Курортні та рекреац. ресурси — широкі піщані пляжі, лікув. грязі та мінер. води. Осн. запаси мулистих сульфід. грязей зосереджені в Куяльницькому, Хаджибейському та Тилігульському лиманах. Значні запаси мінер. вод різної мінералізації та хім. складу знаходяться у Причорномор. артезіан. басейні. Регіон роз­таш. на Причорномор. низовині у степовій фіз.-геогр. зоні. Тут мають широкий вихід до Чорномор. басейну найбільші ріки України — Дні­про, Дністер, Дунай. Багата рослин­ність, плавні, різномані­т­тя тварин (косуля, лось, дикий кабан), птахів (сокіл, фазан, дрофа), риб (анчоус, осетр, кефаль) — все це зберігається в межах природно-заповід. обʼєктів таких, як Чорноморський та Дунайський біо­сферні заповід­ники, нац. природні парки «Велике філофорне поле Зернова», «Кінбурнська коса» та ін. Є унікал. памʼятки природи — Одеські катакомби, скельні утворе­н­ня; створ. Держ. істор.-археол. заповід­ник — антична «Ольвія» (1924). Природ. обʼєктом світ. мас­штабу є дельта Дунаю, друга за величиною у Європі. Архіт.-містобуд. спадщина повʼязана з епохою інтенсив. заселе­н­ня краю після при­єд­на­н­ня його до Рос. імперії на­прикінці 18 ст., найбільша кількість архіт. памʼяток зосереджена в Одесі (будинки англ. клубу, нової і старої бірж, театру опери та балету, палаци Абази, Воронцова, Гагаріна тощо). До Списку істор. міст і с-щ України занесено такі міста Причорноморʼя, як Одеса, Миколаїв, Очаків, Вилкове та ін. Історія освоє­н­ня курорт. і рекреац. ресурсів у регіоні налічує 150 р. Першим було створ. 1912 курорт «Аркадія» (Одеса). Нині функціонує бл. 50 курортів та зон від­починку. У регіоні роз­винені як мережа санаторно-курорт. закладів, будинків та баз від­починку, дит. оздоров. таборів, так і турист. інфра­структура (культур., круїзний туризм, бізнес-туризм тощо) з гол. турист. центром між­нар. значе­н­ня в Одесі.

Кримський рекреаційний регіон за­ймає територію в межах АР Крим вздовж берегів Чорного і Азов. морів та частково Гірського Криму. Природні рекреац. ресурси: різноманітні пляжі (галькові, піщані, піщано-ракушнякові), солоні озера з лікув. грязями, мінер. води різного хім. складу, гірські ландшафти, спелеоресурси тощо. Характерними для пд. берегів є схилові ландшафти з вираженою вертикал. поясністю; зх. та сх. береги — пере­важно низовин­ні. Серед великих солоних лиман­них озер із лікув. грязями — Старе, Сакське, Тобечицьке та ін. Ві­домо понад 100 джерел мінер. вод. Регіон роз­таш. у степовій фіз.-геогр. зоні помірного поясу і лише Пд. берег Криму — у субтроп. фіз.-геогр. поясі. Різномані­т­тя флори і фауни збереглось на території таких природно-заповід. обʼєктів, як Кримський, Ялтинський гірсько-лісовий, Карадазький природні заповід­ники, Севастопольський і Чатирдазький національні природні парки та ін. Унікал. ландшафт. комплексом, у якому зі­брані числен­ні пред­ставники рослин. світу субтроп. зони, є Нікітський ботанічний сад. Крим. регіон має своєрідну істор. і унікал. архіт.-містобуд. спадщину: античні памʼятки (від 4 ст. до н. е.), середньовічні фортеці й печерні міста, культові споруди різних релігій, палацові ансамблі 16–20 ст. До Списку істор. міст і с-щ України занесено 28 насел. пунктів: Алупку, Бахчисарай, Гурзуф, Євпаторію, Судак та ін. Створ. 4 держ. істор.-культурні заповід­ники: архіт.-істор. заповід­ник «Судацька фортеця» (1958); Керченський (1987) та Бахчисарайський (1990) історико-культурні заповід­ники з печер. містами Ескі-Кермен і Чуфут-Кале; Алупкинський палацово-парковий музей-заповід­ник (1990).

Освоє­н­ня курорт. та рекреац. ресурсів Криму почалося від 70-х рр. 19 ст. Гол. курорт. і турист. центр між­нар. значе­н­ня регіону — Ялта, що одночасно є адм. центром агломерації «Велика Ялта», яка складається з бл. 30 курортів (Гурзуф, Кацівелі, Лівадія, Сімеїз, Форос та ін.). Унікал. грязьові курорти — Євпаторія і Саки, що спеціалізуються на лікуван­ні тяжких захворювань опорно-рух. апарату. Всього у регіоні функціонує понад 130 курортів та зон від­починку. Для екол. гірського туризму, скелелазі­н­ня, спелеотуризму, дельтапланеризму в цьому регіоні використовують Крим. гори: Роман-Кош (1545 м), Ай-Петрі (1334 м), Великий Кань­йон, Чатирдазькі схили, карстові печери і печерні міста.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю