АНТОКО́ЛЬСЬКИЙ Павло Григорович (Антокольский Павел Григорьевич; 19. 06(01. 07). 1896, С.-Петербург — 09. 10. 1978, Москва) — російський поет. Сталінcька премія (1946). Навч. у Моск. університеті (1914). Творчість 20-х рр. по­значена інтересом до істор. тематики (драм. поема «Робеспьер и Горгона», 1930 та ін.). У поезіях 30-х рр. пере­важає вибірк. зображе­н­ня дійсності (цикли «Большие рас­стояния», 1936; «Пушкинский год», 1938 та ін.). Під час 2-ї світової війни написав низку віршів, балад, присвяч. воїнам, поему «Сын» (1943). Автор зб. «Мастерская» (1958), «Высокое напряжение» (1962), поем «Океан» (1950), «В пере­улке за Арбатом» (1954), «Запад– Восток» (1960), «Четвертое измерение» (1964), «Зоя Бажанова», «Повесть времен­ных лет» (обидві — 1969), літ.-крит. статей, поет. пере­кладів. Поезії А. притаман­ні під­несеність і глибока філософічність. Усі твори А. опубл. у Москві. Пере­кладав твори Т. Шевченка («Назар Стодоля», разом із К. Чуковським), Лесі Українки («Ізольда Білорука», «В катакомбах»), М. Бажана, Л. Первомайського та ін. Стат­ті «Золотий скарб народу» // «Вісті», 1938, 29 листоп.; «Дар не­звичайної сили» // «Соц. Харківщина», 1939, 9 берез. та вірш «Киевский март» // «Радуга», 1964, № 3 присвятив Т. Шевченкові. Ви­ступив 1 серпня 1943 з доповід­дю на вечорі в Москві з нагоди 30-річчя від дня смерті Лесі Українки. Опублікував ст. «Леся Украинка» // «Лит-ра и искус­ство», 1943, 31 июня. Твори А. пере­кладали М. Бажан, Л. Первомайський, С. Голованівський та ін.