Комісії допомоги голодуючим

Визначення і загальна характеристика

КОМІ́СІЇ ДОПОМО́ГИ ГОЛОДУ́ЮЧИМ  — державні та громадські організації, що діяли в УСРР під час го­лоду 1921–23. Створювали за прикладом аналог. комісій у РСФРР. 29 червня 1921 при ВУЦВК постановою президії засн. Комісію допомоги насел., що по­страждало від неврожаю, у складі голови ВУЦВК Г. Петровського, представників Нар. комісаріатів продовольства й земел. справ УСРР, а також ЦК комітетів незамож. селян (6 липня її доповнено делегатами Пд. бюро ВЦРПС та Всеукр. кооп. спілки). 29 липня 1921 політбюро ЦК КП(б)У прийняло постанову про реорганізацію цієї комісії в Центр. комісію допомоги голодуючим при ВУЦВК і про заснування центр. харків. та периферій. київ. комітетів укр. громад. діячів, що мали діяти під керівництвом КП(б)У й Центр. робітн. комітету при Пд. бюро ВЦРПС. Заснування громад. комітетів на місцях розпочалося з ініціативи дорев. громад. діячів — чл. т. зв. старих добровіл. т-в. Першими виникли громад. К. д. г. у Полта­ві (на чолі з В. Короленком) та Олександрівську (нині Запоріж­жя). 13 серпня 1921 з ініціативи ор­ганізац. бюро укр. громад. К. д. г. у Харкові проведено розширене засідання з представни­ками громад. кіл тогочас. столи­ці та делегатами від Полтав. і Київ. губ., на якому ухвалено рішення налагодити зв’язки з Всерос. комітетом допомоги голодуючим, створеним у Москві 21 липня 1921 з дозволу політбюро ЦК РКП(б) колиш. лідерами партії кадетів Н. Кішкіним, С. Прокоповичем та Є. Кусковою. Водночас бюро вело переговори з секр. ЦК КП(б)У Д. Мануїльським щодо принципів взаємин всеукр. громад. К. д. г. із РНК УСРР. Після розпуску Всерос. комітету допомоги голодуючим політбюро ЦК КП(б)У відмовило­ся від наміру використати комітети укр. громад. діячів для організації надання допомоги голодуючим на тер. УСРР. Поодинокі місц. гро­мад. К. д. г., не маючи підтримки з боку вищих політ. органів УСРР, розпалися. Таким чином ком­парт.-рад. органи очолили громад. кампанію допомоги голодуючим. 17 серпня 1921 прези­дія ВУЦВК ухвалила постанову про створення Центр. робітн. комітету при Пд. бюро ВЦРПС, аналог. Центр. робітн. комітету при ВЦРПС (засн. у Москві 28 липня 1921). 18 серпня 1921 політбюро ЦК КП(б)У затвердило рішення про організацію Всеукр. та губерн. комітетів допомоги голодуючим при виконкомах рад, до складу яких, поряд із т. зв. колиш. громад. діячами, запропоновано ввес­ти певну кількість представ­ників парт., профес. та ін. робітн. організацій. Усіх чл. персонально за­тверджували комітети ЦК КП(б)У. Президію Всеукр. комітету допомоги голодуючим рекомендовано сформувати в кількості 5-ти осіб, причому до керів. складу ввести виключно чл. КП(б)У: Д. Мануїльського (голова), В. Ксан­дрова та С. Любимова (заст. го­лови). Безпарт. чл. президії (голову Укр. статист. бюро О. Пєшо­хонова й академік УАН Д. Багалія) не допускали до керівництва харків. комітетом. Обов’язк. умова членства — заклик селян до виконан­ня продподатку та боротьби з антирад. виступами. Задля організації допомоги в ін. країнах рекомен­довано не заперечувати проти за­кордон. відряджень представни­ків Всеукр. комітету допомоги го­лодуючим під егідою Червоного Хреста. 25 листопада 1921 пле­нум Центр. комісії допомоги го­лодуючим при ВУЦВК прийняв постанову про створення Міжнар. укр. бюро допомоги голодуючим УСРР, яке було засн. 6 грудня 1921 у складі повноваж. представ­ників УСРР за кордоном: М. Леви­­цького та ін. — у Празі, О. Шум­сь­­кого — у Варшаві, В. Ауссема — у Берліні. Центр. комісія допомо­ги голодуючим при ВУЦВК здій­снювала практичне керівництво кам­панією допомоги голодуючим згідно з директивами ЦК КП(б)У, координувала діяльність місц. К. д. г., організов. з дозволу ЦК КП(б)У, держ. і рад. органів по боротьбі з голодом. Губерн. К. д. г. створювали у складі пред­ставників виконкому (голова), парткому КП(б)У, земел. відділу, ради профспілок та комітету незамож. селян губерн. рівня; повіт. — висуванців виконкому, комітету незамож. селян, комуніст. осередку та кооперативу повіт. рівня, а також «одного кооптованого громадського працівника, що ко­ристувався особливою довірою населення даної волості». Згідно з постановою ВУЦВК від 13 вересня 1921 в УСРР також організовували волосні й сільс. К. д. г.: перші — за участі делегатів волос. виконкому, комітету та парткому КП(б)У, другі — від сількому, сільвиконкому та одного представника від сільс. схо­ду. Одночасно з цивіл. створювали й військ. К. д. г.: Центр. — при командувачеві військами УСРР і Криму, місцеві та низові — при нижчих військ. органах. Член К. д. г. з’ясовували масштаби голоду й потреби голодуючо­го насел., проводили агітацію та збір пожертв серед насел., звер­талися з клопотаннями до держ. органів про надання допомоги, переселяли голодуючих з РСФРР до УСРР, розподіляли серед них отримані продовольство й одяг. Крім того, вони сприяли наданню мед. допомоги хворим, вироб. — селянам неврожай. місцевостей, труд. — безробітним. Першочергово допомагали дітям. У голодуючих губерніях місц. К. д. г. розподіляли фонди за влас. розпорядженням, у врожай. — вик­лючно Центр. комісія до­по­моги голодуючим при ВУЦВК. У діяльності К. д. г. виразно проявилася фіктивність «незалеж.» статусу УСРР. Хоча вже влітку 1921 був очевидним неврожай у пд. губерніях УСРР, а перерозподіл збору зернових у межах респ. міг запобігти голодові, ЦК КП(б)У 4 вересня 1921 у постанові «Про кампанію боротьби з голодом» вказав губкомам, що «при проведенні кампанії необхідно розрізняти заклик до боротьби з голодом у Росії від бо­ротьби з неврожаєм в Україні, де допомога місцям, що постраждали від неврожаю, може бути вповні надана своїми губернсь­кими або повітовими коштами». Відповідно всі кошти К. д. г., зібрані в УСРР, спрямовували у прикріплені до неї губернії РСФРР (Царицин., Урал., Саратов., Сим­бірську). Лише на поч. 1922 Центр. комісія допомоги голодуючим при ВУЦВК отримала дозвіл до­помагати укр. голодуючим, але тільки за рахунок влас. коштів й за умови переваж. забезпечення голодуючих РСФРР. На неї покла­дено зобов’язання регулярно надавати продовольство для 1108-ми тис. голодуючих у РСФРР і 632-х тис. — в УСРР, тому укр. селяни не отримували відчут. до­помоги. Від серпня 1921 до трав­ня 1922 Центр. комісія допомо­ги голодуючим при ВУЦВК відправила голодуючим РСФРР 960 вагонів продовольства, тоді як у неврожайні губернії УСРР — 232. Лише в червні 1922 УСРР відкріп­лено від допомоги РСФРР, що дало можливість різко збільшити забезпечення продовольством укр. голодуючих (у травні–серп­ні 1922 — 1610 вагонів). Незважаючи на голод у пд. губерніях УСРР після неврожаю 1922, Центр. комісію допомоги голодуючим при ВУЦВК скасовано 1 листопада 1922 згідно з постановою ВУЦВК від 18 жовтня 1922. Заперечуючи наявність голоду, рад. уряд намагався виправдати в очах міжнар. спільноти поновлення УСРР хліб. експорту. Замість К. д. г. створювали комісії з ліквідації наслідків голоду, на які покладено завдання допомагати поновленню зруйнованих селян. госп-в, інвалідам війни, праці та голоду, позбавленим госп-в, а також безробітним, без­притул. дітям.

Завантажити статтю