КОМІ́СІЯ ДЛЯ ДО́СЛІДІВ НАД ІСТО́РІЄЮ ГРОМА́ДСЬКИХ ТЕ́ЧІЙ НА УКРАЇ́НІ ВУАН Заснована 1921 з ініціативи В. Міяковського, який у записці до Спільного зі­бра­н­ня УАН висловив думку про необхідність організації досліджень історії громадських рухів і побіжно окреслив напрями діяльності комісії. Голова — С. Єф­­ремов, серед членів — П. Стебни­­цький, В. Міяковський, О. Гермайзе (секретар), М. Могилянсь­­кий. З нею також спів­працювали С. Буда, О. Андрієвський, Я. Сте­­шенко, М. Павлушков, О. Тулуб, М. Новицький. На загальних зборах ухвалено про­граму комісії: обстеже­н­ня існуючих державних архівів, зі­бра­н­ня матеріалів із приватних архівів, реєстрація, опис і під­готовка до друку зі­браного матеріалу, скла­да­н­ня повної бібліо­графії з історії громадських течій в Україні, налагодже­н­ня спів­­­праці з архівними установами у різних регіонах України. Першочерговими зав­да­н­нями ви­значено упо­­рядкува­н­ня архівів П. Куліша, що знаходився у Київському університеті, та Ф. Вовка, який був вивезений разом із бібліотекою до Петро­града (нині Санкт-Петербург); опрацюван­­ня Цензурних і Жандармських архівів (досліджено фонди українських видавництв від 1850-х років, документи з історії студентських і революційних рухів). Значну увагу приділено ви­вчен­ню історії Кирило-Мефодіївського братства, зокрема 1922 В. Міяковський і М. Новицький під час від­­­рядже­н­ня до Петро­града виявили у архівах неопубліковані документи у справі Кирило-Мефодіївського братства; у тому ж році проведено урочисте засі­да­н­ня комісії, присвячене 75-й річниці від дня його створе­н­ня; під­готовлено до друку збірник від­повід­них матеріалів. Комісія також збирала документи (частину з яких отримала від УНТ після його зли­т­тя з УАН) з історії руху декаб­­ристів, народництва 1870-х років, польського революційного руху на українських землях в 1830-х і 1860-х роках; з архівів В. Науменка, Б. Кістяківського, С. Єфремова, В. Міяковського, І. Стешенка, В. Антоновича, В. Модзалевського, О. Левицького, П. Лебединцева, М. Семен­­товського; повʼязані з діяльністю М. Драгоманова, П. Куліша, М. Костомарова; різноманітних українських установ 1917–18 (ві­дозви, листівки, рукописні матеріали тощо). 1923 разом із Бібліо­графічним ін­ститутом роз­почато укладе­н­ня бібліогра­­фії з історії революційного руху в Україні. Комісія видала збірник статей і документів «Декабристи на Україні»: том 1, 1926 (за редакцією С. Єфремова і В. Міяковського), том 2, 1930 (за редакцією і з перед­мовою Д. Багалія). З авторського колективу 1-го тому в 2-му пред­ставлені лише Д. Багалій, О. Багалій-Татаринова, В. Базилевич та Л. Доб­­ровольський (остан­ній посмер­­тно — у цьому томі на­друковано присвячений йому нарис «Памʼяті Л. П. Добровольського»). За свідче­н­ням істориків, 2-й том та­­кож редагували С. Єфремов і В. Міяковський, однак після їхнього арешту редколегія змушена була по­ставити імʼя іншого редактора. 1930 обʼ­єд­нана із но­­во­створеною Комісією революційних рухів (керівник — С. Кокошко, 2 штатних спів­робітники), яка 1934 уві­йшла до скла­­ду Історично-гео­графічного ін­ституту ВУАН.