КОМІ́СІЯ ДЛЯ СКЛАДА́ННЯ ІСТОРИ́ЧНО-ГЕО­ГРАФІ́ЧНОГО СЛОВНИКА́ УКРАЇ́НСЬКОЇ ЗЕМЛІ́ ВУАН Засн. 16 грудня 1918 згідно з по­становою Спіл. зі­бра­н­ня УАН при Істор.-філол. від­ділі для ви­да­н­ня істор.-геогр. словника. Фактичне її формува­н­ня здійснювалося в на­ступ. році. 29 бе­­резня 1919 Спіл. зі­бра­н­ням УАН обрано дир. комісії О. Грушевського (виконував керівні функції, хоча й існувала традиц. посада голови, яку обі­ймав Д. Багалій; одночасно працював за­ступник голови Істор. секції), її секр. у різний час були О. Гермайзе та М. Ткаченко. Протягом цього року комісією проведено 15 засі­­­дань (1921 і 1922 — по 20, 1923 — 24), під час яких закладено осн. засади створе­н­ня майбут. слов­­ника, обговорювалися вже під­готовлені стат­ті. На­прикінці 1919 персонал. склад комісії нараховував 22 члени. До роботи над словником комісією також заплановано долучити низку дослідників з різних регіонів України. По­стійні спів­роб. та місц. крає­знавці мали опрацьовувати матеріали з тієї чи ін. ви­значеної укр. тер. Такий під­хід сприяв пришвидшен­ню роботи над словником. Було роз­роблено спец. ін­струкцію, що містила вимоги щодо роз­планува­н­ня та роз­поділу праці, роз­кривала її осн. принципи та форми, висвітлювала історію скла­да­н­ня словника. 1922 засн. семінар з соц. історії України. Для роботи чл. комісії роз­шукали матеріали, зі­брані свого часу під керівництвом В. Антоновича. Загалом праців­­ники комісії 1919–24 на основі зі­браної різноманіт. інформації за­ймалися скла­да­н­ням статей про окремі насел. пункти України. Пізніше вона роз­ширила сферу діяльності та почала називатися історично-гео­графічною. Від­тоді комісія додатково досліджувала пита­н­ня історії заселе­н­ня України та описувала істор.-геогр. особливості окремих її регіонів. 1927–31 видала 4 т. «Історично-гео­графічного збірника». 9 квітня 1930 Істор.-філол. від­діл вирішив закрити комісію. Від 1931 функціонувала при Істор. циклі Соц.-екон. від­ділу ВУАН, 1933 ліквідована під час реорганізації ВУАН разом з ін. істор. установами. Штат. спів­роб. комісії були О. Баранович, І. Каманін, К. Лазаревсь­­ка, Г. Грушевська (Шамрай); нештат. — О. Андріяшев, С. Гл­­у­шко, О. Грушевська, В. Євфимовський, С. Шамрай, В. Юркевич та ін. Серед залучених до спів­праці місц. крає­знавців — І. Бойко (згодом — д-р істор. н.), Ю. Вино­градський.