Комісія для складання історично-географичного словника української землі ВУАН
КОМІ́СІЯ ДЛЯ СКЛАДА́ННЯ ІСТОРИ́ЧНО-ГЕОГРАФІ́ЧНОГО СЛОВНИКА́ УКРАЇ́НСЬКОЇ ЗЕМЛІ́ ВУАН Засн. 16 грудня 1918 згідно з постановою Спіл. зібрання УАН при Істор.-філол. відділі для видання істор.-геогр. словника. Фактичне її формування здійснювалося в наступ. році. 29 березня 1919 Спіл. зібранням УАН обрано дир. комісії О. Грушевського (виконував керівні функції, хоча й існувала традиц. посада голови, яку обіймав Д. Багалій; одночасно працював заступник голови Істор. секції), її секр. у різний час були О. Гермайзе та М. Ткаченко. Протягом цього року комісією проведено 15 засідань (1921 і 1922 — по 20, 1923 — 24), під час яких закладено осн. засади створення майбут. словника, обговорювалися вже підготовлені статті. Наприкінці 1919 персонал. склад комісії нараховував 22 члени. До роботи над словником комісією також заплановано долучити низку дослідників з різних регіонів України. Постійні співроб. та місц. краєзнавці мали опрацьовувати матеріали з тієї чи ін. визначеної укр. тер. Такий підхід сприяв пришвидшенню роботи над словником. Було розроблено спец. інструкцію, що містила вимоги щодо розпланування та розподілу праці, розкривала її осн. принципи та форми, висвітлювала історію складання словника. 1922 засн. семінар з соц. історії України. Для роботи чл. комісії розшукали матеріали, зібрані свого часу під керівництвом В. Антоновича. Загалом працівники комісії 1919–24 на основі зібраної різноманіт. інформації займалися складанням статей про окремі насел. пункти України. Пізніше вона розширила сферу діяльності та почала називатися історично-географічною. Відтоді комісія додатково досліджувала питання історії заселення України та описувала істор.-геогр. особливості окремих її регіонів. 1927–31 видала 4 т. «Історично-географічного збірника». 9 квітня 1930 Істор.-філол. відділ вирішив закрити комісію. Від 1931 функціонувала при Істор. циклі Соц.-екон. відділу ВУАН, 1933 ліквідована під час реорганізації ВУАН разом з ін. істор. установами. Штат. співроб. комісії були О. Баранович, І. Каманін, К. Лазаревська, Г. Грушевська (Шамрай); нештат. — О. Андріяшев, С. Глушко, О. Грушевська, В. Євфимовський, С. Шамрай, В. Юркевич та ін. Серед залучених до співпраці місц. краєзнавців — І. Бойко (згодом — д-р істор. н.), Ю. Виноградський.
Літ.: Наукові установи та організації УСРР. X., 1930; Ананьєва Т. Б., Тодійчук О. В. Історично-географічний збірник 1927–1931: Бібліогр. покажч. // Укр. археогр. щоріч. К., 1993. Вип. 2; Варава Т. Структура, персональний склад і діяльність словникових комісій УАН–ВУАН (1918–1931): За документами Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського // Рукописна та книжк. спадщина України. К., 2005. Вип. 10; див. також Комісії порайонного розроблення історії України ВУАН.
М. Г. Железняк, А. І. Шушківський
Рекомендована література
- Наукові установи та організації УСРР. X., 1930;
- Ананьєва Т. Б., Тодійчук О. В. Історично-географічний збірник 1927–1931: Бібліогр. покажч. // Укр. археогр. щоріч. К., 1993. Вип. 2;
- Варава Т. Структура, персональний склад і діяльність словникових комісій УАН–ВУАН (1918–1931): За документами Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського // Рукописна та книжк. спадщина України. К., 2005. Вип. 10;
- див. також Комісії порайонного розроблення історії України ВУАН.