АЛЕКСЄ́ЄВ Володимир Па­влович (11(24). 05. 1914, Москва) — інженер-кон­структор. Учасник 2-ї світової війни. Сталін. (1950, 1951) та Держ. премії СРСР (1967). Державні нагороди СРСР. 1932–42 працював кон­структором у Центр. аеродинаміч. ін­ституті та КБ Ген. кон­структорів О. Туполєва і О. Архангельського, де без від­риву від виробництва про­йшов курс навч. і отримав спеціальність інж.-кон­структора з радіообладна­н­ня та приладобудува­н­ня. Закін. курси під­вище­н­ня кваліфікації при Моск. авіац. ін­ституті. Брав без­посередню участь у створен­ні агітлітака «Максим Горький», в обладнан­ні 4-х літаків для екс­педиції папанівців на Пн. полюс. У 1945–49 працював заст. гол. кон­структора з роз­робки радіовимірюв. апаратури у НДІ-17 (Москва). Від 1949 — у Києві, у ДКБ заводу № 483 (нині завод «Радар»): кер. бригади з конструюва­н­ня авіац. радіо­апаратури; 1951–75 — керівник кон­структор. від­ділу, 1975–85 — пров. кон­структор НДІ-132 (нині НДІ «Квант»). Від 1985 — на пенсії. А. — фахівець з конструюва­н­ня складних радіолокац. комплексів для авіац. та корабел. техніки; брав участь у створен­ні 15-ти систем авіац. і корабел. техніки, яку викори­стано на літаках О. Туполєва, О. Архангельського, М. Полікарпова, М. Камова, О. Антонова, І. Спаського, кораблях В. Юхніна та ін. Створив школу з конструюва­н­ня.