АЛЧЕ́ВСЬКИЙ Микола Олексі­йович (1872, за ін. даними — 1873, Харків — травні 1942, там само) — юрист, письмен­ник, громадський діяч. Син Олексія та Христини, брат Григорія, Івана та Христини Алчевських. Закін. 1-у чол. гімназію в Харкові та юрид. факультет Харків. університету. Був присяжним повіреним. Згодом вчителював у Харків. жін. недільній школі своєї матері, брав активну участь у муз. житті Харкова; складав про­грами святк. концертів; був ім­пресаріо І. Алчевського в Росії та за кордоном. Після 1917 учитель укр. і російської мови в Харків. шк. № 96; згодом — проф. Харків. юрид. ін­ституту, де викладав латину. Уклав один із перших під­ручників для дорослих «Рабоче-крестьянский букварь» (Х., 1919). Написав спогади про актрису Є. Кадміну (1940, не опубл., рукопис зберіг. у ЦДАМЛМ), а також повість «Кадміна», автобіогр. роман (не опубл.). Помер від виснаже­н­ня під час окупації.