Культури і мистецтв Міжнародний центр профспілок України

КУЛЬТУ́РИ І МИСТЕ́ЦТВ Міжнародний центр профспілок України Будівлю споруджено 1839–42 у центрі Києва за проектом арх. В. Беретті у стилі пізнього класицизму як Інститут шляхет. дівчат. Цей закритий навч. заклад надавав дівчатам із дворян. родин середню освіту, естет. і муз. виховання. 1920–41 використовували рад. карал. органи: у підвал. приміщеннях допитували, катували й розстрілювали тисячі «ворогів народу» — професорів, письменників, художників, священиків, лікарів, студентів, робітників, селян. Серед розстріляних — хірург П. Бочаров, письменники К. Буревій, О. Влизько, Г. Косинка, Т. та І. Крушельницькі, Д. Фальківський, художник М. Івасюк. Саме тут допитували А. Малишка, М. Рильського, В. Сосюру, Г. Юру. Ночами тіла жертв таємно вивозили у закритих брезентом вантажівках до Биківнян. лісу на околиці столиці (див. Биківня). Під час нацист. окупації 1941–43 палац використовували нім. карал. органи. Восени 1943, залишаючи Київ, окупанти підірвали центр. частину будинку, решта згоріла. 1952–58 відбудовано за проектом арх. О. Заварова, Г. Кульчицького та ін. Центр. ризаліт прикрашено колонною напівротондою. Вишуканість зовн. вигляду відповідає комфортності та ошатності внутр. приміщень (просторі фойє, зручні класи для занять худож. самодіяльністю, мармур і дзеркала). Один із найкрасивіших та найбільших у Києві театр. залів вміщує понад 2000 глядачів. 1953 у палаці розмістили танц. і муз. колективи. У 1960-і рр. УРСР передала його профспілкам. 1957 відкрили як Жовтн. палац культури. Від 1989 — Респ. палац культури профспілок України «Жовтневий», від 1999 — сучасна назва. На поч. 1990-х рр. встановлено Уклін. хрест жертвам голодомору і політ. репресій. У числен. гуртках худож. самодіяльності, нар. ансамблях, об’єднаннях та клубах починали творчу діяльність Д. Гнатюк, А. Солов’яненко, Б. Руденко, А. Мокренко, Ю. Гуляєв, Д. Петриненко, С. Турчак та ін. Проводять свята Новоріч. ялинки, традиц. огляди, конкурси, фестивалі нар. творчості за участі профес. і самодіял. театр., концерт. колективів Білорусі, Грузії, Естонії, Литви, Молдови, РФ, ін. країн світу; а також зустрічі з відомими письменниками, композиторами, представниками дипломат. кіл, держ. і громад. діячами, нар. депутатами; міжнар. конф., симпозіуми, семінари, з’їзди, мист. і тех. виставки. Серед самодіял. колективів Центру — нар. ансамбль нар. танцю «Горлиця», нар. оркестр нар. інструментів, нар. ансамбль класич. балету «Просвіт», вокал. фольклор. ансамбль «Співаночка», естрадно-джаз. оркестр «Музична лабораторія». Гастролі в Італії, Франції, Німеччині, Фінляндії, Канаді, Португалії, Японії, США, Польщі, Угорщині. Працюють відділи комерц. адм.-видовищ. роботи, нар. творчості та культурно-мист. зв’язків, бібліотека (понад 70 тис. прим.), театр. каси. У палаці прихистили мітингувальників під час Революції Гідності 2014. Будівля серйозно постраждала від пожежі у розпал подій. У лютому 2014 навколо палацу стояв загін міліції спец. призначення «Беркут», а снайпери стріляли в людей. 2015 громад. і політ. діячі ініціювали створення у приміщенні палацу Музею Небесної Сотні (Музею Майдану, Музею Революції Гідності), наголошуючи на недоречності проведення тут постій. концертів. Розроблено законопроект, у якому запропоновано передати палац Інституту нац. пам’яті, щоб створити на його тер. Меморіал Майдану.