Культури і мистецтв Міжнародний центр профспілок України

КУЛЬТУ́РИ І МИСТЕ́ЦТВ Між­народний центр проф­спілок України Будівлю споруджено 1839–42 у центрі Києва за проектом арх. В. Берет­ті у стилі пізнього класицизму як Ін­ститут шляхет. дівчат. Цей закритий навч. заклад надавав дівчатам із дворян. родин середню освіту, естет. і муз. вихова­н­ня. 1920–41 використовували рад. карал. органи: у під­вал. приміще­н­нях допитували, катували й роз­стрілювали тисячі «ворогів народу» — професорів, письмен­ників, художників, священиків, лікарів, студентів, робітників, селян. Серед роз­стріляних — хірург П. Бочаров, письмен­ники К. Буревій, О. Влизько, Г. Косинка, Т. та І. Кру­шельницькі, Д. Фальківський, художник М. Івасюк. Саме тут допитували А. Малишка, М. Риль­ського, В. Сосюру, Г. Юру. Ночами тіла жертв таємно вивозили у закритих брезентом ван­тажівках до Биківнян. лісу на околиці столиці (див. Биківня). Під час нацист. окупації 1941–43 палац використовували нім. карал. органи. Восени 1943, залишаючи Київ, окупанти пі­дірвали центр. частину будинку, решта згоріла. 1952–58 від­будовано за проектом арх. О. Заварова, Г. Кульчицького та ін. Центр. ризаліт прикрашено колон­ною напів­ротондою. Вишуканість зовн. ви­гляду від­повід­ає комфортності та ошатнос­ті внутр. приміщень (просторі фойє, зручні класи для занять ху­дож. самодіяльністю, мармур і дзеркала). Один із найкрасивіших та найбільших у Києві театр. залів вміщує понад 2000 глядачів. 1953 у палаці роз­містили танц. і муз. колективи. У 1960-і рр. УРСР пере­дала його проф­спілкам. 1957 від­крили як Жовтн. палац культури. Від 1989 — Респ. палац культури проф­спілок України «Жовтневий», від 1999 — сучасна назва. На поч. 1990-х рр. встановлено Уклін. хрест жертвам голодомору і політ. ре­пресій. У числен. гуртках худож. самодіяльності, нар. ансамблях, обʼ­єд­на­н­нях та клубах починали творчу діяльність Д. Гнатюк, А. Соловʼя­нен­ко, Б. Руденко, А. Мокренко, Ю. Гуляєв, Д. Петриненко, С. Тур­чак та ін. Проводять свята Новоріч. ялинки, традиц. огляди, конкурси, фестивалі нар. творчості за участі профес. і самодіял. театр., концерт. колективів Білорусі, Грузії, Естонії, Литви, Молдови, РФ, ін. країн світу; а також зу­стрічі з ві­домими письмен­никами, композиторами, пред­ставниками дипломат. кіл, держ. і громад. діячами, нар. депутатами; між­нар. конф., сим­позіуми, семінари, зʼ­їзди, мист. і тех. ви­ставки. Серед самодіял. колективів Центру — нар. ансамбль нар. танцю «Горлиця», нар. оркестр нар. інструментів, нар. ансамбль класич. балету «Просвіт», вокал. фольк­­лор. ансамбль «Спів­аночка», естрадно-джаз. оркестр «Музична лабораторія». Гастролі в Італії, Франції, Німеч­чині, Фінляндії, Канаді, Португалії, Японії, США, Польщі, Угорщині. Працюють від­діли комерц. адм.-видовищ. роботи, нар. творчості та культурно-мист. звʼязків, бібліотека (понад 70 тис. прим.), театр. каси. У палаці прихистили мітингуваль­ників під час Революції Гідності 2014. Будівля сер­йозно постра­ждала від пожежі у роз­пал подій. У лютому 2014 навколо палацу стояв загін міліції спец. при­значе­н­ня «Беркут», а снайпери стріляли в людей. 2015 громад. і політ. діячі ініціювали створе­н­ня у приміщен­ні палацу Музею Небесної Сотні (Музею Май­дану, Музею Революції Гідності), наголошуючи на недореч­­ності проведе­н­ня тут по­стій. кон­­цертів. Роз­роблено законо­проект, у якому за­пропоновано пере­дати палац Ін­ституту нац. памʼяті, щоб створити на його тер. Меморіал Май­дану.

Д. В. Малаков

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю