КУРИТИ́БА — місто, столиця штату Парана у Бразилії. Насел. 1,848 млн осіб (2013). Засн. 1693 як місце від­починку для торговців, які вели рогату худобу на ярмарок у Сорокаба (шт. Сан-Пауло). Від 1853 — столиця Парани. У серед. 19 ст. зʼявилася значна кількість ім­мі­грантів з Європи, пере­важно німців, поляків, українців та італійців, що згодом спричинило по­літику багатокультурності. Знач. роз­виток К. роз­почався 1970 з обра­н­ням Дж. Лернера мером міста. Була роз­роблена досконала система громад. транс­пор­ту, що до­зволяє мінімізувати ви­­киди в атмо­сферу й уникнути заторів. Своєрід. візитівкою К. стали автобусні зупинки у ви­гляді невеликих овал. тунелів. Особливістю міста також є знач­­на кількість пішохід. зон. К. — одне з небагатьох міст світу, в якому смі­т­тя сортується та використовується як вторин­на си­­ровина. Діє Екол. університет, який вод­ночас вважається ви­знач. памʼят­кою міста, оскільки повністю збу­дов. із сировини вторин. пере­робки. Значну увагу приділяють роз­витку освіти, зокрема пере­селенці мають змогу здобути се­­редню спец. освіту на курсах та у школах для дорослих. Є ботан. сад. Роз­винена пром-сть; К. входить до пʼятірки найкращих міст для інвестицій в Лат. Америці. К. — другий найбільший центр концентрації укр. громади в Бра­зилії (понад 25 тис. осіб). Першим укр. часописом була «Зоря» (1907–09, неперіодично 1910; видавало товариство «Просвіта»). 1910–11 виходив часопис «Прапор» (видавало Товариство ім. Т. Шевченка). 1910 в К. з ініціативи Р. Криницького та К. Гутковського організовано перший Кон­грес бра­зилій. українців. Нині функціонує Укр. товариство Бразилії, до якого входять Укр.-бразилій. клуб, Жін. укр. організація, Асоц. декор.-приклад. мистецтва, укр. фольклор. колектив «Барвінок» (засн. 1930), суботня школа ім. Лесі Українки, Музей укр. ім­міграції, укр. б-ка, вокал.-інструм. ансамбль «Соловейко». 1980 у К. створ. реліг.-культур. центр «Полтава», який має однойм. фольклорну групу, хор, дит. капелу бандуристок «Фіалка», оркестр. У К. — центр. осередки Укр.-бразилій. центр. ре­презентації, Товариства прихильників укр. культури. Діють реліг. громади УГКЦ та УАПЦ. Виходить г. «Хлібороб». У місті — площа України з памʼятником Т. Шевченку, Укр. меморіал (до 100-ліття початку укр. ім­міграції до Бразилії), памʼятник писанці, памʼятний знак жертвам голодомору в Україні 1932–33; му­­зей ікон. У Федерал. університеті Парани викладають укр. мову як додатк. предмет. У різний час у К. жили і працювали журналіст О. Ващенко, письмен­ник-пере­кладач П. Карманський, громад. та культур. діяч С. Кобилянсь­кий, поетеса О. Колодій, церк. діячі УГКЦ Є.-В. Кривий, Д. Коз­линський, мово­знавець В. Куль­чинський, громад. діяч С. Плахтин, нині — лікар-нейрохірург А. Ан­тонюк, фахівець з історії України й істор. демо­графії О. Бо­­рушенко, піаністка Л. Борушен­ко, композитор І. Вовк, церк. діячі УГКЦ В. Ковбик та М. Мазур. У місті похов. історик М. Ґец.