Куритиба
КУРИТИ́БА — місто, столиця штату Парана у Бразилії. Насел. 1,848 млн осіб (2013). Засн. 1693 як місце відпочинку для торговців, які вели рогату худобу на ярмарок у Сорокаба (шт. Сан-Пауло). Від 1853 — столиця Парани. У серед. 19 ст. зʼявилася значна кількість іммігрантів з Європи, переважно німців, поляків, українців та італійців, що згодом спричинило політику багатокультурності. Знач. розвиток К. розпочався 1970 з обранням Дж. Лернера мером міста. Була розроблена досконала система громад. транспорту, що дозволяє мінімізувати викиди в атмосферу й уникнути заторів. Своєрід. візитівкою К. стали автобусні зупинки у вигляді невеликих овал. тунелів. Особливістю міста також є значна кількість пішохід. зон. К. — одне з небагатьох міст світу, в якому сміття сортується та використовується як вторинна сировина. Діє Екол. університет, який водночас вважається визнач. памʼяткою міста, оскільки повністю збудов. із сировини вторин. переробки. Значну увагу приділяють розвитку освіти, зокрема переселенці мають змогу здобути середню спец. освіту на курсах та у школах для дорослих. Є ботан. сад. Розвинена пром-сть; К. входить до пʼятірки найкращих міст для інвестицій в Лат. Америці. К. — другий найбільший центр концентрації укр. громади в Бразилії (понад 25 тис. осіб). Першим укр. часописом була «Зоря» (1907–09, неперіодично 1910; видавало товариство «Просвіта»). 1910–11 виходив часопис «Прапор» (видавало Товариство ім. Т. Шевченка). 1910 в К. з ініціативи Р. Криницького та К. Гутковського організовано перший Конгрес бразилій. українців. Нині функціонує Укр. товариство Бразилії, до якого входять Укр.-бразилій. клуб, Жін. укр. організація, Асоц. декор.-приклад. мистецтва, укр. фольклор. колектив «Барвінок» (засн. 1930), суботня школа ім. Лесі Українки, Музей укр. імміграції, укр. б-ка, вокал.-інструм. ансамбль «Соловейко». 1980 у К. створ. реліг.-культур. центр «Полтава», який має однойм. фольклорну групу, хор, дит. капелу бандуристок «Фіалка», оркестр. У К. — центр. осередки Укр.-бразилій. центр. репрезентації, Товариства прихильників укр. культури. Діють реліг. громади УГКЦ та УАПЦ. Виходить г. «Хлібороб». У місті — площа України з памʼятником Т. Шевченку, Укр. меморіал (до 100-ліття початку укр. імміграції до Бразилії), памʼятник писанці, памʼятний знак жертвам голодомору в Україні 1932–33; музей ікон. У Федерал. університеті Парани викладають укр. мову як додатк. предмет. У різний час у К. жили і працювали журналіст О. Ващенко, письменник-перекладач П. Карманський, громад. та культур. діяч С. Кобилянський, поетеса О. Колодій, церк. діячі УГКЦ Є.-В. Кривий, Д. Козлинський, мовознавець В. Кульчинський, громад. діяч С. Плахтин, нині — лікар-нейрохірург А. Антонюк, фахівець з історії України й істор. демографії О. Борушенко, піаністка Л. Борушенко, композитор І. Вовк, церк. діячі УГКЦ В. Ковбик та М. Мазур. У місті похов. історик М. Ґец.
Рекомендована література
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Населені пункти 
