Лелявський Сергій Миколайович

ЛЕЛЯ́ВСЬКИЙ Сергій Микола­йович (09. 07. 1891, Київ — 24. 07. 1963, Лондон) — гідротехнік. Син М. Лелявського. Середню освіту отри­мав у Київ. класич. гімназії, у 1-й пол. 1910-х рр. закін. С.-Петер­бур. ін­ститут інж. шляхів сполуче­н­ня. Після навч. практики був при­значений головою від­ділу гідрав­ліч. дослідж. на дні­пров. порогах, за­ймався також будівництвом гребель, зокрема й на Великих болотах у Польщі. Під час 1-ї світової вій­ни служив у інж. військах. 1916–17 — тех. секр. вищої ради департаменту внутр. шляхів сполуче­н­ня Рос. імперії у Петро­граді (нині С.-Петербург). Від­тоді — у Катеринославі (нині Дні­пропетровськ), де працював у пошук. і гідрол. від­ділах на Дні­пробуді та викладав у залізнич. технікумі. 1921 ви­їхав у Єги­пет, де пере­бував на різноманіт. інж. посадах у мін-вах шляхів сполуче­н­ня та громад. робіт, очолював від­діл містобудува­н­ня держ. залізниці, проект. ін­ститут департаменту резервуарів і гребель на Нілі; отримав доктор. ступ. і був проф. Королів. тех. школи та Каїр. університету. Був спів­роб. Між­нар. тех. комісії зі зведе­н­ня великого гідровузла побл. м. Асуан, спів­працював також за цим проектом у британ. консал­тинг. фірмі «МакДональд&Ко». Брав участь у споруджен­ні гребель Асуан-2, Наг-Хамаді, Едфіна, Мугам­мед-Алі, реконструк­ції гребель Асьют і Есна (усі — у бас. Нілу), гідро­електрифікації долини оз. Гарак, зведен­ні низки залізнич. і автомобіл. мостів. 1945 удостоєний почес. титулу бей. Від 1951 — на пенсії, продовжував за­йматися приват. практикою. Наукові дослідже­н­ня у галузях будівництва, гідротехніки та іригації. Член Амер. товариства інж. (1956).

Завантажити статтю