Летопись Занятий Археографической Комиссии

Визначення і загальна характеристика

«ЛЕ́ТОПИСЬ ЗАНЯ́ТИЙ АРХЕО­ГРАФИ́ЧЕСКОЙ КОМИ́С­СИИ» — неперіодичне ви­да­н­ня. Засн. 1862 Археогр. комісією при С.-Пе­тербур. АН (від 1917 — при РАН, від 1922 — Археогр. комісія РАН, від 1926 — Істор.-археогр. комісія АН СРСР), до 1928 ви­йшло 35 випусків. Первісно «Летопись…» планувалася як щорічне вид., проте перші 11 вип., як і 4 остан­ні, охоплювали період діяльності Археогр. комісії від 2-х до 7-ми р., 12–31 — за 1 р. Роз­відки та матеріали перших 11-ти вип. структурували за 4-ма від­ділами: дослідж., мат., описи рукописів і актів, витяги з протоколів засі­да­н­ня Археогр. комісії. Від 12-го вип. структура вид. повністю змінилася, зокрема зник поділ на від­діли. Від­тоді витяги з протоколів зі щоріч. звітами про діяльність Археогр. комісії, а також допоміжні покажчики до них друкували на поч. кожного випуску. Від 13-го вип. у «Летописи…» систематично вміщували списки книг, які надходили до б-ки Археогр. комісії, що замінили інвентарні списки. Перед­бачено публікацію біо­графій з порт­ретами чл. Археогр. комісії, однак цей задум не був реалізований. У всіх вип. «Летописи…» оприлюднювали різноманітні істор. джерела: грамоти, акти, укази, прибутк.-видатк. книги, наук. стат­ті й джерело­знавчі до­слідж., а також інформацію про діяльність цієї ін­ституції, описи колекцій документів, витяги з протоколів засі­дань Археогр. комісії 1860–1925 тощо. З багатьох публікацій робили окремі від­битки, наклад яких становив від 50-ти до 2-х тис. прим. На сторінках «Летописи...» вмі­щували праці та матеріали ві­домих вчених, зокрема К. Бестужева-Рюміна, О. Бичкова, В. Ве­ретен­никова, Я. Головацького, Б. Грекова, М. Довнар-Запольського, М. Калачова, Г. Карпова, М. Костомарова, О. Лаппо-Данилевського, О. Преснякова, О. Пипіна, С. Платонова, М. Семевського. У вид. також опубл. інформацію про укр. істориків, які спів­працювали з Археогр. комісією (Д. Зубрицький, О. Ла­заревський та ін.), чл. цієї інсти­туції (М. Костомарова й П. Куліша), під­готовку серій. вид. («Ак­тов Южной и Западной Рос­сии» та ін.); звіти М. Костомарова про роботу у варшав. б-ках (1868, вип. 4), від­рядже­н­ня для огляду Несвіз. архіву (1871, вип. 5), а також числен­ні ви­ступи й репліки історика з приводу під­готовки та публікації низки серій. вид., важливі ві­домості про археогр. й ред. діяльність М. Костомарова (15 грудня 1879 на засі­дан­ні Археогр. комісії він зачитав записку про ви­дані й на­друковані за його ред. праці); пові­домле­н­ня про при­значе­н­ня чл. Археогр. комісії П. Куліша (1862, вип. 1) й В. Ікон­никова (1926, вип. 33); уривок з листа М. Максимовича (1871, вип. 5) тощо.

Літ.: Софинов А. Т. Из истории рус­ской дореволюцион­ной архео­графии: Краткий очерк. Москва, 1957; Николаева А. Т. Основные этапы развития оте­чествен­ного источниковедения XVIII–XX веков: Учеб. пособ. Москва, 1975; Летопись занятий Архео­графической комис­сии 1861–1928: Указатель содержания. Ленин­град, 1987; Крипʼяке­вич І. П. Архео­графічні праці Миколи Костомарова // Історія укр. архео­графії: Персоналії. Вип. 1. К., 1993; Петренко С. Архео­графічна спадщина Ми­коли Костомарова. К.; П., 2000.

О. В. Ясь

Завантажити статтю