Література

Визначення і загальна характеристика

ЛІТЕРАТУ́РА (лат. litteratura — написане, рукопис) — різновид писемної творчості, сукупність рукописних і друкованих творів певного народу, періоду чи доби. За змістом ви­окремлюють Л. філос., юрид., пед., муз., наук.-популярну, художню (також вживають поня­т­тя «письменство»). Термін «Л.» за­провадив в антич. філології Цицерон, називаючи так граматичне зна­н­ня. За доби Відродження поня­т­тя охоплювало різні писані текс­ти, часто від­мін­ні за змістом та зав­да­н­нями, при­значені здебільшого для задоволе­н­ня утилітар. інтелектуал. потреб, хоча Л. на той час ви­окремилася із синкретич. творчості. Адекватне ро­зумі­н­ня худож. Л., що під­порядкувала собі доти поширений термін «поетика», сформувалося у 18 ст., що було зумовлене пошире­н­ням друкарства і книгови­да­н­ня та осмисле­н­ням суті словес. мистецтва. Усві­домле­н­ня Л. як мистецтва започатковане у 19 ст., зокрема в артист. практиці романтиків, які вважали поета наділеним креатив. силою, в позиції «парнасців» та модерністів, які послідовно об­стоювали іманентну сутність письменства. Л. виконує пі­знавал., виховну, проповідн., морал.-етичну функції, але не за рахунок осн., артистичної, нехтува­н­ня якою призводить до імітації мист. форм, обслуговува­н­ня письменством влад. систем. Роз­гортаючись у річищі сковородин. «спорідненої діяльності» і самотожності, Л. повʼязана з жи­т­тям на основі аристотелів. (ренесансні, класицист., реаліст. стильові концепції) і платонів. (барок., романт., модерніст. вія­н­ня) тлумаче­н­ня мімезису. Але завжди ви­значальним є сформульов. І. Кантом критерій «незацікавленого інтересу». Важливим вважають також ігровий елемент — невід­ʼєм. аспект поезії, завдяки якому роз­кривається невичерп. потенціал твор. духу. Л. тісно повʼязана з естет. категоріями прекрасного, величного, під­несеного, потворного, драматичного, трагічного, комічного тощо, які домінують у різних конкретно-істор. напрямах, періодах, епохах (зокрема пере­важа­н­ня категорії прекрасного властиве перед­усім антич. письменству, під­несеного — середньовічному). Різні спів­від­ноше­н­ня між цими категоріями характеризують Від­родже­н­ня, класицизм, бароко, романтизм, реалізм, модернізм, авангардизм, впливають на жанр. специфіку творів. Нехтува­н­ня ними ви­значальне для постмодернізму. На від­міну від ін. мистецтв, що мають предметно-чут­тєву форму вираже­н­ня (архітектура, скульптура, живопис, музика, хореографія), Л. реалізується у слові, поширюється у писем. ви­гляді. Водночас вона не від­дільна від усної творчості як первин­ної, живлячись її інтертекс­туальністю, впливаючи на фольк­лор. Нац. особливість Л. набуває заг.-люд. значе­н­ня. Її роз­виток су­проводжується змага­н­ням різних стильових тенденцій, що утверджуються у ви­гляді шкіл, угруповань, реалізують від­повід­ні художні про­грами, які з часом вичерпуються, по­ступаються новим, виявляються в ін. формах (напр., необароко, неоромантизм, неореалізм у річищі модернізму). Актуал. є про­блема спадкоємності у Л. З огляду на це провокативна теза «смерті Л.» без­під­ставна, тому що Л. існуватиме доти, доки людство потребуватиме задоволе­н­ня своїх духов. запитів. Так само сумнівними вважають спроби роз­мива­н­ня її меж, що за­грожує їй втратою іманент. мист. єства. Л. має родові, видові та жанр. ознаки, непо­вторні за кожної конкретно-істор. доби. Адекватне її сприйня­т­тя зумовлює ро­зумі­н­ня як жанрово-стильової специфіки письменства, так і його істор. пер­спективи. Інтер­претац. методики філол., міфол., культурно-істор., психол. шкіл, порівняльного літературо­знавства, психоаналізу, аналіт. психології, структуралізму, а також при­йоми герменевтики, спрямовані на адекватне прочита­н­ня текс­тів з урахува­н­ням їхніх особливостей, без накла­да­н­ня чужорідних теорій на досліджуваний матеріал.

Укр. Л. роз­вʼязує не лише художні, а й позахудожні про­блеми, зберігаючи етногенет. памʼять та формуючи нац. сві­домість народу, який тривалий час не був субʼєктом істор. по­ступу. Високий рівень її творів формує нац. варіант Л. в історії світ. худож. сві­домості.

Ю. І. Ковалів

Завантажити статтю