Ломідзе Георгій Йосипович
ЛОМІ́ДЗЕ Георгій Йосипович (ლომიძე გიორგი იოსების ძე; 28. 07(10. 08). 1914, м. Тифліс, нині Тбілісі — 27. 02. 1999, Москва) — грузинський літературознавець. Доктор філологічних наук (1960), професор (1965), член-кореспондент РАН (1972). Заслужений діяч науки Груз. РСР (1982). Премія ім. М. Добролюбова АН СРСР (1980). Член СП СРСР (1945). Закін. Інститут філософії, літ-ри і історії (1938), Літ. інститут (1947) та Академію сусп. наук (1951) у Москві. Працював завідувач відділу г. «Молодой коммунист» (1932–35); ред. груз. секції РНК СРСР (1935–39); інструктором ЦК на Вищих літ. курсах (1939–41); ред. ГПУ Червоної армії (1941–46); консультантом з груз. літ-ри в апараті СП СРСР (1951–52); від 1952 — в Інституті світ. літ-ри (усі — Москва): 1955–88 — зав. сектору літ-р народів СРСР, від 1989 — радник дирекції. Досліджував історію та проблеми розвитку рад. багатонац. літ-ри. Один із гол. ред. дослідж. «История советской многонациональной литературы» (1970–74, т. 1–6) та «История всемирной литературы» (1983–94, т. 1–8; обидва — Москва). Проаналізував окремі твори укр. письменників (П. Тичини, М. Рильського, А. Головка, О. Довженка, М. Бажана, О. Гончара, П. Загребельного, В. Козаченка), 1939 написав ст. «Горький и Шевченко».
Додаткові відомості
- Основні праці
- Единство и многообразие: вопросы национальной специфики советской литературы. 1957; 1960; В поисках нового: статьи о проблемах национальных литератур. 1963; Интернациональный пафос советской литературы. Размышления, оценки, спор. 1970; Нравственные истоки подвига: советская литература и Великая Отечественная война. 1975; 1985; Понятие нации в современном общественном и художественном сознании // Нация. Личность. Лит-ра. 1996. Вып. 1 (усі — Москва).
Рекомендована література
- Немитоков К. К. Георгий Иосифович Ломидзе (к 75-летию со дня рожд.) // Изв. АН СССР. Сер. лит-ры и языка. 1989. Вып. 4.
Завантажити статтю
Людина 
