ЛО́НІ — село Пере­мишлянського ра­йону Львівської області. Під­порядк. Липовец. сільс. раді. Знаходиться на пд. від­рогах горбогір. пасма Гологори Подільської височини, на р. Лонівка (притока Золотої Липи, бас. Дністра), за 76 км від обл. центру, за 15 км від райцентру та за 46 км від залізнич. ст. Красне. Площа 3,18 км2. За пере­писом насел. 2001, проживали 289 осіб; станом на 2016 — бл. 240 осіб; пере­важно українці. Вперше село під на­звою Люні разом з ін. насел. пунктами Гологір. ключа згадується в податк. реєстрі 1515. У 16–17 ст. Л. за­знавали частих нападів татар. Здавна лонівці за­ймалися пере­важно землеробством, а також різними ремеслами, зокрема ковальством, ку­шнірством, ткацтвом. Жит. брали участь у Визв. війні під проводом Б. Хмельницького. Після 1-го поділу Польщі 1772 — у межах кордонів Австрії (від 1867 — Австро-Угорщина). Після роз­паду Австро-Угорщини 1918 — у складі ЗУНР, 1919–39 — Польщі, від 1939 — УРСР. Від червня 1941 до липня 1944 — під нім.-фашист. окупацією. Деякий час село адміністративно належало до Золочів. р-ну Львів. обл. Нині у Л. — початк. 4-класна школа. Є будинок «Просвіти». На пагорбі над селом роз­таш. зведені 1724 деревʼяні церква Собору Богородиці з дзвіницею — памʼятки архітектури нац. значе­н­ня (від 1963). Тризруб. храм має одну прибудову — присінок при стіні бабинця з Пд. Осн. споруда оточена традиц. під­даш­шям, яке в декількох місцях під­тримують деревʼяні стовпи. Стіни нижнього ярусу складаються з оригін. брусів зрубу. Три­ярусна дзвіниця, накрита пірамідал. дахом, має деревʼяну прибудову з дверима із Зх. Нині церкву Собору Богородиці з дзвіницею не використовують. Функціонує греко-катол. церква св. Ольги, яка споруджена в центрі села 1994 на фундаментах і стінах, що збереглися від 1930-х рр.