Лоні
ЛО́НІ – село Перемишлянського району Львівської області. Підпорядк. Липовец. сільс. раді. Знаходиться на пд. відрогах горбогір. пасма Гологори Подільської височини, на р. Лонівка (притока Золотої Липи, бас. Дністра), за 76 км від обл. центру, за 15 км від райцентру та за 46 км від залізнич. ст. Красне. Пл. 3,18 км2. За переписом насел. 2001, проживали 289 осіб; станом на 2016 – бл. 240 осіб; переважно українці. Вперше село під назвою Люні разом з ін. насел. пунктами Гологір. ключа згадується в податк. реєстрі 1515. У 16–17 ст. Л. зазнавали частих нападів татар. Здавна лонівці займалися переважно землеробством, а також різними ремеслами, зокрема ковальством, кушнірством, ткацтвом. Жит. брали участь у Визв. війні під проводом Б. Хмельницького. Після 1-го поділу Польщі 1772 – у межах кордонів Австрії (від 1867 – Австро-Угорщина). Після розпаду Австро-Угорщини 1918 – у складі ЗУНР, 1919–39 – Польщі, від 1939 – УРСР. Від червня 1941 до липня 1944 – під нім.-фашист. окупацією. Деякий час село адміністративно належало до Золочів. р-ну Львів. обл. Нині у Л. – початк. 4-класна школа. Є будинок «Просвіти». На пагорбі над селом розташ. зведені 1724 дерев’яні церква Собору Богородиці з дзвіницею – пам’ятки архітектури нац. значення (від 1963). Тризруб. храм має одну прибудову – присінок при стіні бабинця з Пд. Осн. споруда оточена традиц. піддашшям, яке в декількох місцях підтримують дерев’яні стовпи. Стіни нижнього ярусу складаються з оригін. брусів зрубу. Триярусна дзвіниця, накрита пірамідал. дахом, має дерев’яну прибудову з дверима із Зх. Нині церкву Собору Богородиці з дзвіницею не використовують. Функціонує греко-катол. церква св. Ольги, яка споруджена в центрі села 1994 на фундаментах і стінах, що збереглися від 1930-х рр.
Й. Р. Гілецький