Лук’янівська тюрма

ЛУК’Я́НІВСЬКА ТЮРМА́ Розташ. у Києві в істор. місцевості Лук’янівка. 1858 рос. імператор Олександр ІІ затвердив ухвалу Держ. ради про спорудження у Києві губерн. тюрми 1-го розряду за проектом арх. М. Іконникова, 1863 буд. роботи завершено і спец. приймал. комісія оглянула Лук’янів. тюрем. замок. Тоді ж освячено тюремну церкву св. Іова з іконостасом, виконаним також за проектом М. Іконникова, через рік відкрито євр. молитовню, згодом побудовано ще низку приміщень. Вже через рік після відкриття Київ. губерн. тюрму визнано од­нією з кращих у Рос. імперії. До 1901 на її тер. зведено 10 муров. будівель різноманіт. призначення, зокрема 4-по­верх. гол. корпус, де утримували 904 арештанти. 1908 губерн. правління ухвалило проект лікарні, лазні, пральні з дезінфекц. камерою та надбудови 2-го поверху одного з корпусів (арх. В. Моцок, інж. В. Безсмертний), 1909 затвердило кошторис на спорудження жін. тюрми. 1914 реконструйовано та розширено церкву св. Іо­­ва за проектом В. Безсмерт­но­го. Хоча труд. діяльність ув’яз­нених не була обов’язковою, у Л. т. існували токарна, палітурна, ткац., кравец., шевська май­стерні. На Всерос. пром. виставці 1913 у Києві працював окремий павільйон тюрем. відомства. На поч. 1920-х рр. тюрем. комп­лекс складали: гол., слідчий (4-поверх.) і робочий корпуси, жін. відділ., майстерні, квартири адміністрації, казарми для охорони, лікарня, лазня, цейхгауз, свинарні й ін. госп. приміщення (у подальшому їх неодноразово добудовували й перебудовували). Станом на 1925 у Л. т. утримували понад 2 тис. заарештованих, у період масових репресій 1930-х рр. розстрілювали засуджених (тіла ховали у Биківні та на Лук’янівському кладовищі), під час нацист. окупації Києва у роки 2-ї світової вій­ни — рад. підпільників і укр. націоналістів. Згодом тут діяв слідчий ізолятор для кримінал. злочинців, з проголошенням незалежності Укра­їни — Київ. слідчий ізолятор № 13. У різний час у Л. т. були ув’язне­ні митрополити УАПЦ Василь (Липківський) і УГКЦ Йосиф Сліпий, Д. Донцов, С. Єфремов, В. Винниченко, М. Грушевський, С. Петлюра, В. фон Габсбурґ-Лотрінґен, М. Рильський, Г. Косинка, М. Вороний, М. Зеров, Д. Фальківський, О. Те­ліга, І. Ро­гач, С. Параджанов, Г. Снєгірьов.

Рекомендована література

1. Ковалинський В. Київські мініатюри. К., 2003.
   Google Scholar Internet

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю