ЛУКʼЯ́НІВСЬКА ТЮРМА́ Роз­таш. у Києві в істор. місцевості Лукʼянівка. 1858 рос. імператор Олександр ІІ затвердив ухвалу Держ. ради про спорудже­н­ня у Києві губерн. тюрми 1-го роз­ряду за проектом арх. М. Ікон­никова, 1863 буд. роботи завершено і спец. при­ймал. комісія оглянула Лукʼянів. тюрем. замок. Тоді ж освячено тюремну церкву св. Іова з іконостасом, виконаним також за проектом М. Ікон­никова, через рік від­крито євр. молитовню, згодом побудовано ще низку приміщень. Вже через рік після від­кри­т­тя Київ. губерн. тюрму ви­знано од­нією з кращих у Рос. імперії. До 1901 на її тер. зведено 10 муров. будівель різноманіт. при­значе­н­ня, зокрема 4-по­верх. гол. корпус, де утримували 904 арештанти. 1908 губерн. правлі­н­ня ухвалило проект лікарні, лазні, пральні з дезінфекц. камерою та надбудови 2-го поверху одного з корпусів (арх. В. Моцок, інж. В. Без­смертний), 1909 затвердило кошторис на спорудже­н­ня жін. тюрми. 1914 реконстру­йовано та роз­ширено церкву св. Іо­­ва за проектом В. Без­смерт­но­го. Хоча труд. діяльність увʼяз­нених не була обовʼязковою, у Л. т. існували токарна, палітурна, ткац., кравец., шевська май­стерні. На Всерос. пром. ви­ставці 1913 у Києві працював окремий павіль­йон тюрем. ві­домства. На поч. 1920-х рр. тюрем. комп­лекс складали: гол., слідчий (4-поверх.) і робочий корпуси, жін. від­діл., майстерні, квартири адміністрації, казарми для охорони, лікарня, лазня, цейхгауз, свинарні й ін. госп. приміще­н­ня (у подальшому їх неодноразово добудовували й пере­будовували). Станом на 1925 у Л. т. утримували понад 2 тис. заарештованих, у період масових ре­пресій 1930-х рр. роз­стрілювали засуджених (тіла ховали у Биківні та на Лукʼянівському кладовищі), під час нацист. окупації Києва у роки 2-ї світової вій­ни — рад. під­пільників і укр. націоналістів. Згодом тут діяв слідчий ізолятор для кримінал. злочинців, з проголоше­н­ням незалежності Укра­їни — Київ. слідчий ізолятор № 13. У різний час у Л. т. були увʼязне­ні митрополити УАПЦ Василь (Липківський) і УГКЦ Йосиф Сліпий, Д. Донцов, С. Єфремов, В. Вин­ниченко, М. Грушевський, С. Петлюра, В. фон Габсбурґ-Лотрінґен, М. Рильський, Г. Косинка, М. Вороний, М. Зеров, Д. Фальківський, О. Те­ліга, І. Ро­гач, С. Параджанов, Г. Снєгірьов.