Костянтинівський район
КОСТЯНТИ́НІВСЬКИЙ РАЙО́Н — район, що знаходиться у північній частині Донецької області. Утвор. 1939. Жит. зазнали сталін. репресій. Від жовтня 1941 до вересня 1943 — під нім.-фашист. окупацією. Площа 1,2 км2. Насел. 21 032 особи (2001, складає 90,1 % до 1989), переважно українці та росіяни. У складі р-ну — 60 сільс. насел. пунктів. Райцентр — місто обл. значення Костянтинівка. Лежить у межах Донецького кряжа. Поверхня — пологохвиляста підвищена лесова рівнина, розчленована ярами та балками. Рельєф ускладнений пасмами, гребенями. Корисні копалини (розвідано 23 родовища): камʼяне вугілля, каолін, вогнетривкі та керам. глини, доломіт, крейда. Протікають Казенний Торець і його притока Кривий Торець з Лозовою, Бичком, Калиновою (бас. Сіверського Дінця). На р. Клебань-Бицьке водосховище. На Сх. проходить траса Сіверський Донець–Донбас канал. Ґрунти — переважно чорноземи звичайні, середньогумусні щебенюваті, у долинах річок — лучні та чорноземно-лучні солонцюваті. Є ліси байрач. типу (дуб, ясен, клен, берест, груша дика). Обʼєкти природно-заповід. фонду: памʼятки природи заг.-держ. значення Дружківські скамʼянілі дерева, Клебань-Бицьке відслонення, Кровецька балка, місц. значення — скелеподібне відслонення верх. крейди, регіон. парк Клебань-Бик. Працюють підприємства перероб. галузі — «Константа-Агро» (с-ще Бересток) і «Укр. бекон» (с. Водяне Друге). С. госп-во спеціалізується на вирощуванні зерн. та овочевих культур, виробництві мʼяса та молока. У користуванні 26-ти с.-г. підприємств і 70-ти фермер. госп-в — 59,3 тис. га с.-г. угідь. Гол. с.-г. підприємства: «Імпульс», «Перспектива» (обидва спеціалізуються на вирощуванні овочів), «Сади Донбасу», заводи з розведення свиней великої чорної породи та коней орлов. рисистої і рос.-рисистої порід. Тер. р-ну перетинає автотраса держ. значення Словʼянськ–Донецьк–Маріуполь. Залізнич. вузол Костянтинівка; залізничні ст.: Ашуркове, Віролюбівка, Дружківка, Кіндратівка, Кривий Торець. У К. р. — 7 заг.-осв. шкіл, аграрно-екон. ліцей, 3 спеціаліз. школи, 11 навч.-вихов. комлексів «школа-дитсадок», 15 дитсадків; рай. і 13 сільс. Будинків культури, рай. клуб-музей, 13 сільс. клубів, 26 б-к, рай. школа мистецтв із 4-ма філіями; 2 дільничні лікарні, 10 лікар. амбулаторій, 24 фельдшер.-акушер. пункти. Виходять газети «Знамя индустрии», «Провинция»; функціонує телестудія «Скіф-2». Діють 7 реліг. громад УПЦ МП, 2 — християн. церкви «Слово життя». Серед. видат. уродженців — фахівець у галузі термодинаміки та поновлюв. джерел енергії М. Дикий (с. Русин Яр), фізик В. Пащенко, фахівець у галузі електрики А. Сосков (обидва — с. Іванопілля), філософи В. Передерій (с. Артемівка), А. Федь (с. Миколаївка), лікар-гігієніст В. Коляденко (с. Майське); Герої Рад. Союзу С. Головачов (с. Степанівка) та В. Догаєв (с. Диліївка). Із с-щем Зоря повʼязане життя Героя Рад. Союзу П. Дубрівського, з с. Кіндратівка — Героя Рад. Союзу С. Калиниченка.
Фотоілюстрації
Завантажити статтю
Населені пункти 
