Маніфест 17 жовтня 1905

МАНІФЕ́СТ 17 ЖО́ВТНЯ 1905 – акт, підготовлений з метою вдосконалення виконавчої влади у Російській імперії. Підписаний 17(30) жовтня 1905 імператором Миколою II. Наступ. ранку оприлюднений у пресі, згодом — тиражований окремими відбитками, листками, афішами (його також оголошували священики у церквах). Маніфест став відповіддю влади на загострення політ. змагань у країні в атмосфері зростання визв. руху: масових мітингів, страйків і аграр. заколотів, протест. виступів інтелігенції та студентства, поширення радикал. настроїв, соціаліст. пропаганди, терорист. замахів, організації перших рад робітн. депутатів, профспілок і Конституційно-демократичної партії, спорадич. ексцесів у ЗС, деморалізов. поразкою в рос.-япон. війні 1904–05. Він знач. мірою враховував програмне рішення Моск. земсько-міського з’їзду 12–15(25–28) вересня 1905 про доцільність забезпечення прав особи, заг. вибор. права, актив. ролі Державної думи Російської імперії в законотворчості та конт­ролі за бюджетом і адміністрацією. Перед альтернативою — диктатура чи лібералізація, запропонов. головою РМ С. Вітте, Микола ІІ пішов на мирні поступки, на чому рішуче наполягав його близький родич великий князь Микола Миколайович — голова Ради держ. оборони, головнокомандувач гвардії та С.-Петер­бур. військ. округу. Гол. положення Маніфесту: дарування насел. осн. громадян. свобод на засадах недоторканності особи, свободи совісті, слова, зборів і спілок; допуск до виборів представників класів, раніше позбавлених вибор. прав; обов’язк. схвалення майбут. Держ. думою всіх законів, забезпечення її чл. можливістю контролю за діями урядовців. Сусп-во з ентузіазмом сприйняло проголошення Маніфесту. Так, провідні клірики Найсвятішого Синоду назвали його актом великої істор. ваги, «Киевская газета» присвятила події спец. вип. під назвою «Конституция», залізничники завершили страйк, що паралізував роботу шляхів сполучення. Однак у Севастополі влада розстріляла святк. процесію (8 убитих, десятки поранених), на хвилі патріот. маніфестацій відбулися погроми в Одесі, Кишиневі, Києві, м. Вільно (нині Вільнюс), Херсоні, Кам’янці-Подільському (нині Хмельн. обл.) та ін. Тривали й антиуряд. виступи революціонерів. Невдовзі виникли «Союз русского народа» та конституційно орієнтов. «Союз 17 октября» (див. Октябристи). Розпочато створення різноманіт. партій, зокрема регіон. і нац.; оприлюднено звернення Харків. думи до уряду про необхідність термінової ліквідації військ. стану й амністії з політ. і реліг. справ; звільнено з посади обер-прокурора Найсвятішого Синоду К. Побєдоносцева, що символізував консерватизм влади. Але в опубл. 20 жовтня (2 листопада) «Правительственном сообщении» наголошено, що швидко змінити всі порядки держ. ладу Росії неможливо, тому колишні закони повинні діяти, а запорукою результативності визначено насамперед відновлення порядку. Перший укр. перекл. Маніфесту, брошурованого разом із поперед. доповіддю С. Вітте, видано 1905 у м. Лубни (нині Полтав. обл.) і тоді ж заборонено (полтав. губернатор наказав конфіскувати наклад, оскільки де-юре ще діяв Емський акт 1876). Другий перекл. з розлогим коментарем принцип. понять теж ви­йшов у Полтав. губ. у тому ж році під егідою Полтав. губерн. земства.

Літ.: Петрункевич И. И. Министерство графа Витте // Полярная звезда. 1905. № 1; Текущие известия // КС. 1905. № 11–12; Высочайший манифест 17 октября 1905 года и его значение для русского народа. Х., 1906; Законодательные акты переходного времени 1904–1906 гг.: Сборник законов, манифестов, указов. С.-Петербург, 1907; Витте С. Ю. По поводу непреложных законов государственной жизни. С.-Петербург, 1914; Кистяковский Б. А. Политическое и юридическое значение манифеста 17 октября 1905 года // Юрид. вест. 1915. Кн. 11; К истории Манифеста 17 октября // Арх. русской революции. Т. 2. Берлин, 1922; Витте С. Ю. Воспоминания. Т. 3. Москва, 1960; Смирнов А. Ф. Государственная Дума Российской империи 1906–1917 гг. Москва, 1998; Котляревский С. А. Конституционное государство: Юридические предпосылки русских основных законов. Москва, 2004; Усенко П. Г. «Така моя воля!» («Білль» 17 жовтня 1905 року: Свобода крізь біль) // Свобода. 2009, 23 листоп.

П. Г. Усенко

Рекомендована література

1. Петрункевич И. И. Министерство графа Витте // Полярная звезда. 1905. № 1;
   Google ScholarInternet
2. Текущие известия // КС. 1905. № 11–12;
   Google ScholarInternet
3. Высочайший манифест 17 октября 1905 года и его значение для русского народа. Х., 1906;
   Google ScholarInternet
4. Законодательные акты переходного времени 1904–1906 гг.: Сборник законов, манифестов, указов. С.-Петербург, 1907;
   Google ScholarInternet
5. Витте С. Ю. По поводу непреложных законов государственной жизни. С.-Петербург, 1914;
   Google ScholarInternet
6. Кистяковский Б. А. Политическое и юридическое значение манифеста 17 октября 1905 года // Юрид. вест. 1915. Кн. 11;
   Google ScholarInternet
7. К истории Манифеста 17 октября // Арх. русской революции. Т. 2. Берлин, 1922;
   Google ScholarInternet
8. Витте С. Ю. Воспоминания. Т. 3. Москва, 1960;
   Google ScholarInternet
9. Смирнов А. Ф. Государственная Дума Российской империи 1906–1917 гг. Москва, 1998;
   Google ScholarInternet
10. Котляревский С. А. Конституционное государство: Юридические предпосылки русских основных законов. Москва, 2004;
    Google ScholarInternet
11. Усенко П. Г. «Така моя воля!» («Білль» 17 жовтня 1905 року: Свобода крізь біль) // Свобода. 2009, 23 листоп.
    Google ScholarInternet

завантажити статтю