Милославський Петро Петрович

МИЛОСЛА́ВСЬКИЙ Петро Петрович (23. 06. 1896, С.-Петербург — 12. 04. 1954, Ужгород) — хоровий диригент, композитор, фольклорист. Закін. С.-Пе­тербур. реальне училище (1913), навч. у С.-Пе­тербур. технол. інституті. Удосконалював майстерність у О. Архангельського. Виступав у аматор. концертах. Під час 1-ї світової вій­ни воював у рос. армії. Від 1917 — хормейстер залізнич. клубів Донбасу. 1919 мобілізов. до Білої армії. Від 1920 — в еміграції (Туреччина, Алжир, Чехо-Словаччина). Співав у козачому донському хорі, з яким подорожував країнами Європи та США. 1933 на запрошення хор. товариства «Боян» переїхав до Ужгорода, де керував учи-тел. хорами, збирав і записував зразки муз. фольклору, які опубл. у зб. «Народні пісні підкарпатських русинів» (Уж., 1944, спів­авт.). 1938 переїхав до с. Середнє (нині смт Ужгород. р-ну Закарп. обл.), де працював учителем нар. школи. Після приходу в Закарпаття рад. армії заарешт., 1946 звільнений. Відтоді — засн. та худож. кер. Закарп. ансамблю пісні й танцю (до 1954), який під його керівництвом реорганіз. у нар. хор. Для популяризації муз. мистецтва в Закарпатті організував при Філармонії муз. лекторій. Викладав теорію музики в Ужгород. муз. училищі. Від поч. 1920-х рр. композитор. творчість М. обмежена хор. жанром, переважно — обробки нар. пісень («Ой звідси гора», «Дівчино, прощай», «У горах Карпатах», «Кажуть люди, кажуть», «Серед села дичка», «Не забувай сині гори» та ін.), що увійшли до репертуару профес. та самодіял. колективів і були опубл. у зб. «Твоя пісня» (1961), «Ми із Верховини» (К., 1964). Упорядкував зб. «Українські народні пісні Закарпаття: Для хору» (К., 1995).

Завантажити статтю