Милославський Петро Петрович

МИЛОСЛА́ВСЬКИЙ Петро Петрович (23. 06. 1896, С.-Петербург — 12. 04. 1954, Ужгород) — хоровий диригент, композитор, фольклорист. Закін. С.-Пе­тербур. реальне училище (1913), навч. у С.-Пе­тербур. технол. ін­ституті. Удосконалював майстерність у О. Архангельського. Ви­ступав у аматор. концертах. Під час 1-ї світової вій­ни воював у рос. армії. Від 1917 — хор­мейстер залізнич. клубів Донбасу. 1919 мобілізов. до Білої армії. Від 1920 — в еміграції (Туреч­чина, Алжир, Чехо-Словач­чина). Спів­ав у козачому донському хорі, з яким подорожував країнами Європи та США. 1933 на за­проше­н­ня хор. товариства «Боян» пере­їхав до Ужгорода, де керував учи-тел. хорами, збирав і записував зразки муз. фольклору, які опубл. у зб. «Народні пісні під­карпатських русинів» (Уж., 1944, спів­­авт.). 1938 пере­їхав до с. Середнє (нині смт Ужгород. р-ну Закарп. обл.), де працював учителем нар. школи. Після приходу в Закарпа­т­тя рад. армії заарешт., 1946 звільнений. Від­тоді — засн. та худож. кер. Закарп. ансамблю пісні й танцю (до 1954), який під його керівництвом реорганіз. у нар. хор. Для популяризації муз. мистецтва в Закарпат­ті організував при Філармонії муз. лекторій. Викладав теорію музики в Ужгород. муз. училищі. Від поч. 1920-х рр. композитор. творчість М. обмежена хор. жанром, пере­важно — обробки нар. пісень («Ой звідси гора», «Дівчино, прощай», «У горах Карпатах», «Кажуть люди, кажуть», «Серед села дичка», «Не забувай сині гори» та ін.), що уві­йшли до репертуару профес. та самодіял. колективів і були опубл. у зб. «Твоя пісня» (1961), «Ми із Верховини» (К., 1964). Упорядкував зб. «Українські народні пісні Закарпа­т­тя: Для хору» (К., 1995).

Завантажити статтю