Михайленко Яків Іванович

Визначення і загальна характеристика

МИХАЙЛЕ́НКО Яків Іванович (18(30). 10. 1864, Київ — 13. 04. 1943, Мос­ква) — хімік. Доктор хімічних наук (1935, без захисту дис.). Закін. Університет св. Володимира у Києві (1888), де й працював: 1889–91 — лаборант хім. лаб., від 1896 — приват-доцент Від 1902 — екстраординар., від 1908 — ординар. професор кафедри неорган. хімії, 1918–24 — завідувач кафедри орган. хімії, водночас 1910–20 — декан хім. відділ., 1920–21 — 1-й вибраний ректор Томського технол. інституту (РФ); одночасно від 1910 викладав хімію на Сибір. вищих жін. курсах. Від 1924 — завідувач кафедри неорган. та аналіт. хімії Моск. хім.-технол. практ. інституту, водночас очолював однойм. каф. у пед. інституті та хім.-технол. інституті м’ясної промисловості. Перші наук. дослідж. М., під впливом С. Реформатського, — у галузі орган. хімії і пов’язані із вивченням бромбензолу і його сполук, подальші — у галузі фіз. хімії: досліджував питання про зв’язок між пружністю пари і густиною розчинника. Виконав та опублікував цикл робіт на тему «Къ вопросу о со­отношеніи мѣжду плотностью растворитѣля въ растворѣ и упругостью пара раствора», яку захистив 1906 в Університеті св. Володимира як магістер. дис. Ці дослідж. були використані багатьма вченими, зокрема О. Хвольф­соном у його багатотом. курсі з фізики. Одним із перших у Рос. імперії (1909–10) М. запропонував уявлення про окислюв.-відновлюв. процеси як такі, що супроводжуються переходом електронів з атома на атом, подав оригін. схему нарису реакцій у термінах електрон. хімії. Ці передові на той час електронні уявлення виклав у кн. «Соединения углерода» (ч. 1–2, Томск, 1921–23). Читав курс елементар. фотографії, де знайомив з основами фотосправи, відомостями про мікрофотографію та кінематографію, був головою Сибір. фотогр. товариства. Від 1915 займався дослідж. з хімії комплекс. сполук орган. кислот з речовинами групи піридину, розробляв питання про використання нафти як сировини для орган. синтезу, вивчав синтез оксикислот та їхні властивості, процеси полімеризації.

Завантажити статтю