Розмір шрифту

A

Меліоративна географія

МЕЛІОРАТИ́ВНА ГЕОГРА́ФІЯ — прикладна гео­графічна дисципліна, що ви­вчає природні та антропоген­но-природні умови і фактори меліорацій, а також об­ґрунтовує їхні раціональні територіальні комплекси та природно-меліоративні системи. Осн. зав­да­н­ня — наук. ви­значе­н­ня окремих ланок і кон­структ.-геогр. об­ґрунтува­н­ня ціліс. структури місц. та регіон. комплексів меліорацій, реалізація яких забезпечує збагаче­н­ня, від­творе­н­ня та охорону природно-ресурс. потенціалу ландшафтів і оптимізує умови сучас. і пер­спектив. природокористува­н­ня. Гол. роз­діли М. г.: зміст, теорія та методика меліорат.-геогр. дослідж. і комплекс. меліорації ландшафтів; соц.-екон. та природно-геогр. фактори й умови окремих і комплекс. меліорацій; кон­структ.-геогр. об­ґрунтува­н­ня тер. структур меліорацій; осн. аспекти геогр. ви­вче­н­ня структури і функціонува­н­ня місц. і регіон. меліогеосистем та їхнього впливу на меліоров. й взаємодіючі з ними тер. та природно-госп. обʼєкти; еколого-геогр. екс­пертиза меліорат. проектів. М. г. тісно повʼязана з геогр., геол., біол., с.-г., екон. і тех. науками. Зародже­н­ня М. г. повʼязане із дослідж. В. Докучаєва і О. Воєйкова, необхідність орган. по­єд­на­н­ня меліорації з гео­графією об­ґрунтував Г. Морозов. Важливим внеском у роз­виток окремих напрямів М. г. є праці рос. гео­графів і ґрунто­знавців В. Ковди, Д. Арманда, С. Сільвестрова, П. Колоскова, О. Алпатьєва, О. Шульгіна, а також укр. вчених — Г. Висоцького, Г. Дубинського, Г. Швебса, П. Шищенка, І. Гоголєва. На сучас. етапі роз­витку М. г. впроваджують ландшафт­но-геофіз., ландшафтно-геохім., ди­станц. методи геогр. дослідж., стаціонарні методи дослідж., а також моделюва­н­ня гео­графічне. Меліорат.-геогр. дослідж. особливо важливі при наук. об­ґрунтуван­ні тер. систем меліорацій, екс­пертизі регіон. меліорат. проектів, організації комплекс. ландшафт­но-меліорат. моніторингу, про­гнозуван­ні впливу системи меліорацій на ландшафти та організацію рац. природокористува­н­ня. В Україні дослідж. з М. г., зокрема з про­блем меліорації ландшафтів Поліс­ся, здійснюють у від­діл. гео­графії Ін­ституту геофізики НАНУ (Київ), Київ., Львів., Одес., Таврій. (Сімферополь) та Харків. університетах, Нац. університеті вод. господарства та природокористува­н­ня (Рівне). Укр. науковці організували й провели 3 всесоюзні конф. з М. г.: Львів — Шацьк (1975), Харків (1977) і Рівне (1986).

Рекомендована література

Іконка PDF Завантажити статтю

Інформація про статтю


Автор:
Статтю захищено авторським правом згідно з чинним законодавством України. Докладніше див. розділ Умови та правила користування електронною версією «Енциклопедії Сучасної України»
Дата останньої редакції статті:
груд. 2018
Том ЕСУ:
20
Дата виходу друком тому:
Тематичний розділ сайту:
Наука і вчення
EMUID:ідентифікатор статті на сайті ЕСУ
66217
Вплив статті на популяризацію знань:
загалом:
64
сьогодні:
1
Бібліографічний опис:

Меліоративна географія / В. Т. Гриневецький // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2018. – Режим доступу: https://esu.com.ua/article-66217.

Melioratyvna heohrafiia / V. T. Hrynevetskyi // Encyclopedia of Modern Ukraine [Online] / Eds. : I. М. Dziuba, A. I. Zhukovsky, M. H. Zhelezniak [et al.] ; National Academy of Sciences of Ukraine, Shevchenko Scientific Society. – Kyiv : The NASU institute of Encyclopedic Research, 2018. – Available at: https://esu.com.ua/article-66217.

Завантажити бібліографічний опис

ВСІ СТАТТІ ЗА АБЕТКОЮ

Нагору нагору