МЕРЕ́ЖАНИЙ Юрко (справж. — Никифорук Юрій Дмитрович; 19. 04. 1896, с. Олеш­ків, нині Снятин. р-ну Івано-Фр. обл. — 1983, м. Ярославль, РФ) — письмен­ник, бібліо­граф. Навч. у Коломий. гімназії (нині Івано-Фр. обл.). 1912–21 проживав у Канаді й США. Працюючи залізничником і журналістом у ред. г. «Робітник», брав участь у громад.-політ. і культур. житті (як чл. Соц. партії, організатор драм. гуртка, силами якого неодноразово по­ставлено і його одноактівку «Сучасний гніт», 1919). У квітні 1921 разом з ін. ре­емі­грантами повернувся в Україну, працював у Харкові й Камʼянці-Подільському (ІНО), в Укр. книжк. палаті (зав. кабінету зх.-укр. літ-ри, кер. групи періодики). Водночас продов­жував роз­почату за кордоном літ. діяльність, став чл. літ. організації «Плуг», потім — «Західня Україна». Приятелював із І. Дні­провським, В. Свідзінським. У г. «Селянська правда», альманасі «Плуг», ж. «Західня Україна» друкував вірші, оповіда­н­ня, нариси, рец., бібліогр. матеріали з політ., соц.-екон. і культур. життя зх.-укр. земель 1917–30. У 1930 видав у Києві зб. проз. творів «Монтреал», де поділився враже­н­нями від життя галиц. та буковин. труд. еміграції, 1932 — бібліогр. покажчик «Західня Україна». 1934, рятуючись від сталін. ре­пресій, що торк­нулися більшої частини чл. літ. групи «Західня Україна», пере­­­їхав до Ярославля. Там спочатку був кер. тех. архіву на гумово-азбест. комбінаті, 1935–52 — бібліо­граф у наук.-тех. б-ці шин­ного заводу, 1953–63 — зав. тех. архіву філії ін­ституту «Гумо­проект». Брав участь в укла­дан­ні «Библио­графического обзора по шинам», готував огляди тех. новинок для завод. газети, пере­кладав стат­ті із зарубіж. тех. журналів (володів 9-ма іноз. мовами). Врятувавши власне життя, довелося практично повністю ві­ді­йти від літ. праці, від творчості рідною українською мовою.