Міллер Всеволод Федорович

Визначення і загальна характеристика

МІ́Л­ЛЕР Всеволод Федорович (Мил­лер Всеволод Фёдорович; 07(19). 04. 1848, Москва — 05(18). 11. 1913, С.-Петербург, похов. у Москві) — російський фольклорист, етно­граф. Акад. С.-Петербур. АН (1911). Закін. Моск. університет (1870), де і працював. 1881 — ред. ж. «Этно­графи-ческое обозрение». Від 1882 — екс­траординар., від 1884 — ординар. проф. Моск. університету. 1884–97 — до­глядач Дашков. етногр. музею, 1897–1911 — директор Лазарев. ін­ституту сх. мов (обидва — Москва). Теоретик істор. школи у фольклористиці. Серед осн. праць — «Очерки арийской мифологии в связи с древнейшей культурой. Т. 1: Асвины — Диоскуры» (1876), «Взгляд на “Слово о полку Игореве”» (1877), «Осетинские этюды» (т. 1–3, 1881–87), «На­звание Дне­провских порогов у Кон­стантина Багрянородного» (1887), «Очерки рус­ской народной словесности» (т. 1–3, 1897–1924), «Исторические песни рус­ского народа ХVI–XVII веков» (1915; усі — Москва). 1879–80 — видавець-ред. (разом з М. Ковалевським) ліберал. часопису «Критическое обозрение». Ви­вчав міфологію, зокрема осетин., іран. та словʼян. народів, роз­робляв пита­н­ня етніч. характеристики причорномор. скіфів і сарматів. У багатьох працях М. звертався до укр. фольк­лору: «Экскурсы в область рус­ского народного эпоса» (1892), «Отголоски галицко-волынских сказаний в современ­ных были-нах» (1893; 1896), «Пере­сказы об исцелении Ильи Муромца» (1894), «Казацкие эпические песни 16 и 17 веков» (1914; усі — Москва). Автор роз­відок про М. Костомарова, П. Чубинського, рецензій на публікації Г. Де-Вол­лана, В. Пере­тца. Імʼям М. на­звано одну з вулиць у м. Владикавказ (РФ).

Літ.: Юбилейный сборник в честь Всеволода Федоровича Мил­лера. Москва, 1900; Ягич И. В. История славянской филологии. С.-Петербург, 1910; Бог­данов В. Список ученых трудов Всеволода Федоровича Мил­лера // Этногр. обозрение. 1913. № 3–4; Крымский А. Е. В. Ф. Мил­лер // Голос минувшего. 1913. № 12; Сперанский М. Н. В. Ф. Мил­лер. Москва, 1914; Рус­ские фольклористы. Москва, 2010.

А. М. Зубар

Завантажити статтю