Міллер Всеволод Федорович

Визначення і загальна характеристика

МІ́ЛЛЕР Всеволод Федорович (Миллер Всеволод Фёдорович; 07(19). 04. 1848, Москва — 05(18). 11. 1913, С.-Петербург, похов. у Москві) — російський фольклорист, етнограф. Акад. С.-Петербур. АН (1911). Закін. Моск. університет (1870), де і працював. 1881 — ред. ж. «Этнографи-ческое обозрение». Від 1882 — екстраординар., від 1884 — ординар. проф. Моск. університету. 1884–97 — доглядач Дашков. етногр. музею, 1897–1911 — директор Лазарев. інституту сх. мов (обидва — Москва). Теоретик істор. школи у фольклористиці. Серед осн. праць — «Очерки арийской мифологии в связи с древнейшей культурой. Т. 1: Асвины — Диоскуры» (1876), «Взгляд на “Слово о полку Игореве”» (1877), «Осетинские этюды» (т. 1–3, 1881–87), «Название Днепровских порогов у Константина Багрянородного» (1887), «Очерки русской народной словесности» (т. 1–3, 1897–1924), «Исторические песни русского народа ХVI–XVII веков» (1915; усі — Москва). 1879–80 — видавець-ред. (разом з М. Ковалевським) ліберал. часопису «Критическое обозрение». Вивчав міфологію, зокрема осетин., іран. та слов’ян. народів, розробляв питання етніч. характеристики причорномор. скіфів і сарматів. У багатьох працях М. звертався до укр. фольк­лору: «Экскурсы в область русского народного эпоса» (1892), «Отголоски галицко-волынских сказаний в современных были-нах» (1893; 1896), «Пересказы об исцелении Ильи Муромца» (1894), «Казацкие эпические песни 16 и 17 веков» (1914; усі — Москва). Автор розвідок про М. Костомарова, П. Чубинського, рецензій на публікації Г. Де-Воллана, В. Перетца. Ім’ям М. названо одну з вулиць у м. Владикавказ (РФ).

Завантажити статтю