МІРЧУ́К Марія (16. 08. 1886, Ві­день — 12. 04. 1963, м. Мюнхен, Німеч­чина) — мово­знавець, пере­кладачка, педагог. Дружина І. Мірчука, мати І.-М. Мірчук-Ратич. Народилася в нім. родині Й. Голобека, дир. сектору Міністерства громад. робіт у Відні. У 1920-х рр. завдяки М. та її чоловікові в німецькомов. культур. просторі в Берліні виник екс­територіал. центр українства. За актив. допомоги М. засн. 1924 Укр. товариство червонохрес. допомоги біженцям з осідком у Берліні-Ванзее; 1929–45 воно дія­ло як Укр. товариство допомоги біженцям, М. входила до складу Кон­трол. комісії товариства. Викладала 1947–61 англ. мову в УВУ в Мюнхені. Антологія «Die Scholle. Ukrainische Novellen» («Земля. Українські новели», Ляйпциґ, 1942) — поміт. внесок М. як пере­кладача в історію рецепції укр. літ-ри в Німеч­чині. У збірці вміщено німецькомовні інтер­претації М. зразків малої прози І. Франка, М. Чернявського, А. Тесленка, В. Стефаника, Марка Черемшини, О. Кобилянської, М. Коцюбинського, Б. Лепкого, Г. Косинки, С. Парфанович-Вовчук, М. Хвильового, Ю. Косача. Авторка рец. на антологію Г. Коха «Koch: Die ukrai­nis­che Lyrik, 1840 bis 1940» («Osteu­ropa», 1955, issue 5).