Мовленнєвий апарат

МОВЛЕННЄ́ВИЙ АПАРА́Т — сукупність анатомо-фізіологічних органів людини, за допомогою яких вона генерує та водночас сприймає мовлення. У широкому розумінні М. а. складається з нервової системи, органів слуху (й зору) і власне органів мовлення. У вужчому значенні М. а. — це система органів мовлення, яку поділяють на три рівні:

енергетичний (дихальний апарат), що складається з органів дихання, зокрема легенів, бронхів, трахеї та діафрагми, що надають енергію для творення звуків мовлення у вигляді повітряного струменя;
генераторний (фонаційний апарат) — із гортанної порожнини, а саме перснеподібного, щитоподібного і двох пірамідальних хрящів та голосових зв’язок (голосівок), що породжують звукову фонацію, тобто голос чи шепіт з індивідуальним тембровим забарвленням;
резонаторний (артикуляційний апарат) — із надгортанної порожнини (глотки, рота й носа), де фонація змінюється артикуляцією — вимовою конкретних звуків, складів, фраз, що забезпечують мовленнєвий потік.

Органи мовлення артикуляційного апарату бувають активні й пасивні. Активні органи — рухомі, вони виконують основну роботу при творенні звуків, серед них — язик, губи, нижня щелепа, м’яке піднебіння та язичок. Пасивні органи — нерухомі, виконують під час артикулювання звуків допоміжну функцію (зуби, альвеоли, тверде піднебіння, задня стінка зіва, верхня щелепа та порожнина носа).

Носії будь-якої мови світу мають однакову будову М. а. Натомість мовленнєві відмінності, що пов’язані з різноманіттям мов у світі, спричинені артикуляційною базою (положенням, позиціями органів мовлення та їхніми рухами під час вимовляння звуків), яка в носіїв кожної мови індивідуальна й стійка. Перенесення артикуляційної бази рідної мови на іноземну спричиняє появу мовного (мовленнєвого) акценту.

Між системами органів мовлення та органів слуху існує постійний зв’язок. Так, людина з порушенням функціонування органів слуху, не маючи при цьому розладів органів мовлення, не здатна розмовляти повноцінно. Зв’язок між органами мовлення й слуху забезпечує нервова система. М. а. досліджують у мовознавстві (фонетиці, психолінгвістиці), біології (анатомії, фізіології, біометрії), фізиці (акустиці), медицині (логопедії, фоніатрії, фонопедії, сурдології), психології (психоакустиці, психофізіології), а також ораторському мистецтві, дидактиці театрального мовлення, вокальній педагогіці тощо

Розмір шрифту

Мовленнєвий апарат

Визначення і загальна характеристика

Рекомендована література

Інформація про статтю