ПАВЛІКО́ВСЬКИЙ Тадеуш Мечиславович (09. 11. 1861, м-ко Медика, нині село Під­карпатського воєводства, Польща — 28. 09. 1915, м. Краків, Польща) — режисер, театральний діяч. Закінчив гімназію святої Анни в Кракові. Ви­вчав музику у Відні, Ляйпцизі (Німеч­чина), режисуру — у Й. Савітса у Ва­ймарі та Л. Хронегки в Майнінґені (обидва — Німеч­чина). 1893–99 і 1913–15 — художній керівник Театру імені Ю. Словацького у Кракові. 1900–06 — директор новозбудованого Міського театру у Львові, від­кри­т­тя якого від­булося 4 жовтня 1900, серед почесних гостей був автор проєкту З. Ґорґолевський, художники, різьбярі, скульптори, числен­ні урядовці та видатний художник Г. Семирадський. Перша опера, яку по­ставили на сцені театру, — «Янек» В. Желенського. Головну партію виконав славнозвісний соліст Варшавської опери О. Мишуга. Вже за перший рік керівництва театром від­булося 117 оперних і 67 опереткових ви­став. П. пильно стежив за творчою карʼєрою багатьох світових спів­аків і дбав про те, щоб вони ви­ступали на львівській сцені. Серед них були й ві­домі українці — М. Менцинський, О. Носалевич та Є. Гушалевич. У квітні 1903 на гостин­ні ви­ступи до Львова була за­прошена С. Крушельницька. Тоді спів­ачка ви­ступила у шести ви­ставах: «Манон» Ж. Мас­сне, «Графиня» та «Галька» С. Монюшка, «Трубадур» Дж. Верді, «Жидівка» Ф. Галеві та «Гуґеноти» Дж. Мейєрбера. Діяльність П. тривала пʼять оперних сезонів, було по­ставлено 488 ви­став. В історію музичного мистецтва П. уві­йшов як режисер-реформатор.