Полканов Олександр Олексійович

ПОЛКА́НОВ Олександр Олексі­йович (Полканов Александр Алексеевич; 13(25). 05. 1888, м. Ко­строма, Росія — 10. 01. 1963, Ленін­град, нині Санкт-Петербург) — російський геолог, мінералог, петро­граф. Доктор геолого-мінералогічних наук (1935, без захисту дисертації), професор (1930), академік АН СРСР (1943). Ленінська премія (1962). Заслужений діяч науки РРФСР (1959). Державні нагороди СРСР. На­вчався на фізико-математичному факультеті Московського університету (1906—09, слухав лекції з мінералогії В. Вернадського), закінчив Санкт-Петербурзький університет (1911, за спеціальністю «геологія та мінералогія»). Від­тоді працював у Санкт-Петербурзькому гірничому ін­ституті; 1915—19, 1920—21 — у Пермському університеті, де про­йшов шлях від приват-доцента до завідувача кафедри мінералогії та декана сільськогосподарського і лісового факультетів, в. о. ректора; 1919—20 — приват-доцент Томського університету (обидва — РФ); 1921—39 — геолог Геолкому, Центрального науково-дослідного геологорозвідувального ін­ституту та Всесоюзного науково-дослідного геологічного ін­ституту (усі — Ленін­град); 1921—30 — доцент, 1930—31 — професор, 1931—60 — завідувач, 1961—63 — професор кафедри петро­графії, 1939—45 — директор Ін­ституту земної кори Ленін­градського університету; 1949 — засновник, 1950—63 — директор Лабораторії геології докембрію АН СРСР (Ленін­град). Наукові дослідже­н­ня в галузі петрології інтрузивних гірських порід і геохронології докембрійських порід Балтійського щита та України. Об­ґрунтовані й ініці­йовані ним пошукові роботи та роз­відка при­звели до від­кри­т­тя на Кольському пів­острові залізорудних та титаномагнетитових родовищ, в Україні — родовищ пʼєзокварців. Роз­робив структурну класифікацію плутонів.

Завантажити статтю