Полтавське наукове товариство при ВУАН
Визначення і загальна характеристика
ПОЛТА́ВСЬКЕ НАУКО́ВЕ ТОВАРИ́СТВО при ВУАН — науково-громадська організація. Заснована 17 листопада 1918 як Українське наукове товариство дослідження й охорони пам’яток старовини та мистецтва на Полтавщині. Головою обраний В. Щербаківський, секретарем — М. Рудинський. Метою товариства була охорона та вивчення пам’яток історії і культури, збереження й поповнення музейних збірок, популяризація історичних та пам’яткоохоронних знань. 1924 структурно реорганізоване та перейменоване у П. н. т. при ВУАН. Діяли секції історії культури й економіки, педагогічна і народної освіти, природничо-математична, мови й термінології. Голова товариства — Г. Ващенко. У товаристві від 1918 працювали бл. 80 науковців, зокрема О. Бузинний, М. Бужинський, П. Клепатський, Г. Коваленко, А. Козаченко, Н. Мірза-Авакянц, П. Нечипоренко, Л. Падалка, В. Пархоменко, Є. Рудинська, М. Сагарда, О. Тахтай, Володимир і Марія Щепотьєви. Товариство сприяло збереженню архівів В. Горленка, князів М. Рєпніна, П. Румянцева-Задунайського, Политик, врятуванню найстарішої полтавської бібліотеки Духовної семінарії. Зусиллями членів товариства надруковано 2 випуски праць: перший — як «Записки Українського наукового товариства дослідування й охорони пам’яток старовини та мистецтва на Полтавщині» (1919), другий — як «Записки Полтавського наукового при ВУАН товариства» (1928). Праці членів товариства також друкували у журналах «Шлях освіти» та «Записки Полтавського ІНО». 1930 припинило діяльність у зв’язку з постановою листопадової 1929 сесії ВУАН про ліквідацію місцевих наукових товариств.
Рекомендована література
Завантажити статтю
