Полтавське наукове товариство при ВУАН

ПОЛТА́ВСЬКЕ НАУКО́ВЕ ТОВАРИ́СТВО при ВУАН — науково-громадська організація. Заснована 17 листопада 1918 як Українське наукове товариство дослідже­н­ня й охорони памʼяток старовини та мистецтва на Полтавщині. Головою обраний В. Щербаківський, секретарем — М. Рудинський. Метою товариства була охорона та ви­вче­н­ня памʼяток історії і культури, збереже­н­ня й поповне­н­ня музейних збірок, популяризація історичних та памʼятко­охорон­них знань. 1924 структурно реорганізоване та пере­йменоване у П. н. т. при ВУАН. Діяли секції історії культури й економіки, педагогічна і народної освіти, природничо-математична, мови й термінології. Голова товариства — Г. Ващенко. У товаристві від 1918 працювали бл. 80 науковців, зокрема О. Бузин­ний, М. Бужинський, П. Клепатський, Г. Коваленко, А. Козаченко, Н. Мірза-Авакянц, П. Нечипоренко, Л. Падалка, В. Пархоменко, Є. Рудинська, М. Сагарда, О. Тахтай, Володимир і Марія Щепотьєви. Товариство сприяло збережен­ню архівів В. Горленка, князів М. Рєпніна, П. Румянцева-Задунайського, Политик, врятуван­ню най­старішої полтавської бібліотеки Духовної семінарії. Зуси­л­лями членів товариства на­друковано 2 випуски праць: перший — як «Записки Українського наукового товариства дослідува­н­ня й охорони памʼяток старовини та мистецтва на Полтавщині» (1919), другий — як «Записки Полтавського наукового при ВУАН товариства» (1928). Праці членів товариства також друкували у журналах «Шлях освіти» та «Записки Полтавського ІНО». 1930 припинило діяльність у звʼязку з по­становою листопадової 1929 сесії ВУАН про ліквідацію місцевих наукових товариств.