Феофіл (Булдовський)

ФЕОФІ́Л (Булдовський Федір Іванович; 05. 08. 1865, с. Василівка Хорольського пов. Полтавської губ., нині Кременчуцького р-ну Полтавської обл. — 23. 01. 1944, Харків) — церковний діяч. Батько О. Булдовського. Закінчив Лубенське духовне училище (нині Полтавська обл., 1880), Полтавську духовну семінарію (1886). У 1887 рукопокладений на священника, від 1900 душпастирював у Полтаві. На Полтавському єпархіальному з’їзді 3–6 травня 1917 виголосив доповідь «Про українізацію Церкви». Під час зміни старої полтавської консисторії на єпархіальне управління увійшов до його складу, очолив національне оточення архієпископа Парфенія (Левицького). 1921 був противником ієрархії. 1923 хіротонізований на єпископа Лубенського і Миргородского, вікарія Полтавської єпархії. Разом із єпископами Павлом (Погорілком) та Сергієм (Лабунцевим) прагнув домогтися автокефалії канонічним шляхом. Після зустрічі з патріархом Тихоном (Бєллавіним) 1924 на Лубенському соборі проголошено автокефалію української Церкви, утворено Братське об’єднання парафій українських автокефальних Церков (див. також Булдовці). 1924 митрополит Київський Михаїл (Єрмаков) із групою єпископів прийняли рішення про позбавлення Ф. сану і відлучення його та соратників від Церкви. 1926 цю постанову затвердив заступник патріаршого місцеблюстителя митрополит Сергій (Страгородський). 1926 переїхав до Луганська, де феофіловський рух почали називати Лубенським розколом, із закриттям останньої церкви у місті 1937 — до Харкова, проживав як приватна особа. У листопаді 1941 оголосив себе митрополитом Харківським. Звернувся до патріарха Сергія (Страгородського) з проханням прийняти у юрисдикцію РПЦ, однак той 1944 остаточно затвердив своє попереднє рішення. 12 листопада 1943 заарештований співробітниками НКВС за звинуваченням у співпраці з німцями, помер в ув’язненні.

Рекомендована література

1. Власовський І. Нарис історії Української Православної Церкви. Т. 4, ч. 1. Ню Йорк; Бавнд Брук, 1961;
   Google Scholar Internet
2. Manuil Lemesevskij, Metropolit. Die Russischen Orthodoxen Bischofe von 1893 bis 1965: Bio-Bibliographie. Erlangen, 1989;
   Google Scholar Internet
3. Білокінь С. Православні єпархії України 1917–1941 рр. // Істор.-геогр. дослідження на Україні: Зб. наук. пр. К., 1992.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю