Технічної механіки Інститут НАНУ і Державного космічного агентства України

ТЕХНІ́ЧНОЇ МЕХА́НІКИ Інститут НАНУ і Державного космічного агентства України (ІТМ). Заснований 1966 з ініціативи М. Янгеля як Сектор проблем технічної механіки Дніпропетровської філії Інституту механіки АН УРСР, від 1968 — Дніпропетровське відділення цього Інституту, на базі якого 1980 створено ІТМ і його Спеціальне конструкторсько-технологічне бюро з дослідним виробництвом для вирішення широкого кола наукових проблем створення ракет-носіїв і космічних апаратів. 1970 організовано науковий відділ динаміки двигунних установок під керівництвом В. Пилипенка, на якого було покладено завдання розвитку лінійної й створення нелінійної теорії поздовжніх автоколивань конструкцій літальних апаратів, розроблення методів визначення динамічних характеристик рідинних ракетних двигунів та їх елементів, вивчення динаміки систем живлення і перехідних режимів роботи двигунів з урахуванням явищ кавітації у шнековідцентрованих насосах; 1973 було структурно відокремлено сектор проблем ракетно-космічної техніки, яким до 1980 керував В. Будник. 1995 ІТМ надано статус головного інституту космічної галузі України. 

У структурі (2025) — 8 наукових відділів (динаміки гідромеханічних і віброзахисних систем; механіки іонізованих середовищ; аерогазодинаміки та динаміки технічних систем; термогазодинаміки енергетичних установок; статистичної динаміки і динаміки багатовимірних механічних систем; міцності і надійності механічних систем; системного аналізу та проблем керування; функціональних елементів систем керування), де працюють 11 докторів та 35 кандидатів наук, зокрема — 3 члени-кореспонденти НАНУ. 

Серед відомих науковців — А. Алпатов, В. Басс, В. Будник, В. Гудрамович, В. Дорошкевич, В. Задонцев, І. Іванов, В. Лазарян (1968–78 — керівник Відділення), В. Пилипенко (1978–2003 — директор), О. Пилипенко (2003–24 — директор), Є. Переверзєв, В. Пошивалов (від 2024 — директор), В. Тимошенко, В. Ушкалов, В. Шувалов. 

Основні напрями наукової діяльності: динаміка механічних і гідромеханічних систем, систем ракет-носіїв, залізничного й автомобільного транспорту; аеротермогазодинаміка енергетичних установок, літальних і космічних апаратів та їх підсистем; міцність, надійність і оптимізація механічних систем, ракет-носіїв та космічних апаратів; механіка взаємодії твердого тіла з іонізованим середовищем і електромагнітним випромінюванням; системний аналіз тенденцій та перспектив розвитку ракетно-космічної техніки. Дослідження в галузі кавітаційних автоколивань у гідросистемах за своїм змістом та новизною отриманих результатів не мають аналогів у світі. Вони покладені в основу створення нових технологій, що базуються на використанні ефекту кавітації. Ці дослідження дозволили отримати нові уявлення про динамічні процеси в рідинних ракетних двигунних установках (РРДУ) та створити науково-технічні основи оригінального наукового напряму в галузі динаміки РРДУ і рідинних ракет-носіїв. Проведено фундаментальні дослідження інжекції інертних і хімічно реагуючих рідин та газів у надзвуковий високоентальпійний газовий потік, що уможливило вперше в практиці ракетобудування створити принципово нові високоефективні виконавчі органи системи керування польотом ракети. 

Значне місце в тематиці ІТМ посідають роботи з аерогазодинаміки ракет-носіїв, двигунів і космічних апаратів, а також взаємодії космічних апаратів з довкіллям. Розроблено методи чисельного моделювання задач аерогазодинаміки літальних апаратів на етапі їх входження в атмосферу і під час польоту з великою надзвуковою швидкістю. Досліджено комплекс ефектів і явищ, що характеризують взаємодію космічного апарата з довкіллям в іоносфері та магнітосфері Землі. Від часу заснування установи розпочато й нині продовжують дослідження в галузі аеродинамічного забезпечення проєктно-конструкторських розробок ракетно-космічної техніки. Розвинуто ефективні методи дослідження стаціонарних і нестаціонарних коливань складних механічних систем, запропоновано способи ідентифікації й оптимізації їх параметрів. 

Розроблено математичні моделі та методи забезпечення надійності та безпеки залізничного транспортування конструкцій, зокрема космічної техніки, прогнозування і зменшення вібронавантаженості під час транспортування. Досліджено складні проблеми деформування, міцності і несучої здатності неоднорідних конструкцій ракетно-космічної й авіаційної техніки, енергетичного й транспортного машинобудування, що працюють в умовах різної фізичної природи. Розробляють нові підходи до підвищення ефективності тактичних ракет із використанням детонаційних ракетних двигунів. Отримані результати досліджень широко використано в проєктних розробках зразків ракетно-космічної техніки. Вони у значній мірі сприяли успішній здачі та експлуатації ракет-носіїв «Зеніт» і «Циклон», здійсненню міжнародного проєкту «Венера-Галлей» та ін. проєктів. Інститут видає науковий журнал «Технічна механіка» (від 1993).

Завантажити статтю