Стоянов Іван Андрійович

СТОЯ́НОВ Іван Андрійович (28. 12. 1935, с. Баннівка, нині Болградського р-ну Одеської обл. — 30. 01. 2016, Київ) — славіст. Чоловік Е. Стоянової. Доктор філологічних наук (1995), професор (1997). Закінчив Ленінградський університет (нині Санкт-Петербург, 1963). Працював від 1966 науковим співробітником відділу загального та слов’янського мовознавства Інституту мовознавства АН УРСР (Київ); від 1987 — у Київському університеті імені Т. Шевченка: від 1991 — завідувач кафедри мов та літератур народів України; 1992–98 викладав українознавчі дисципліни у Софійському університеті, де за його участі на факультеті слов’янських філологій 1996 було відкрито спеціальність «українська мова та література»; від 1998 — завідувач кафедри слов’янської філології, декан факультету, від 2003 — директор Інституту славістики та міжнародних відносин Київського славістичного університету. Наукові дослідження: етимологія, історична лексикологія і лексикографія, діалектологія, питання функціонування болгарської мови в Україні. Вивчав мови болгар України у різних аспектах, описував мовні явища Бессарабії в соціолінгвістичному, історичному та порівняльному аспектах. З ініціативи С. та під його керівництвом укладено перший «Болгарсько-український словник» (1988), брав участь у створенні й був одним з авторів «Етимологічного словника української мови» (т. 3, 1989; обидва — Київ). Автор низки статей в ЕСУ.

Рекомендована література

1. Іван Андрійович Стоянов (28. 12. 1935 — 30. 01. 2016) // Мовознавство. 2016. № 3.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю