ШТІ́БЕР Здзіслав (Stieber Zdzisław; 07. 06. 1903, м. Щакова, нині в межах м. Явожно Сілезького воєводства, Польща — 12. 10. 1980, Варшава) — польський мово­знавець. Доктор наук (1934), професор (1937). Дійсний член Польської АН (1971). Закінчив Яґел­лонський університет у Кракові (Польща, 1928), де від­тоді й працював: 1937–39 — професор кафедри словʼянської філології; 1939–41 і 1944–45 — професор кафедри польської мови Львівського університету. Під час німецької окупації 1941–44 брав участь у таємному університетському на­вчан­ні. Від 1945 — у Польщі: 1945–52 — професор і завідувач кафедри польської мови Лодзького, 1952–66 — завідувач кафедри словʼянської філології Варшавського університетів, 1961–73 — директор Ін­ституту словʼяно­знавства Польської АН. Від 1973 — на пенсії. Наукові дослідже­н­ня: польська мова, діалекти словʼянських мов, лемківські та бойківські говірки.