Манчестер

МАНЧЕ́СТЕР (англ. Manchester) — головне місто Пів­нічної Англії (Велика Британія), центр графства Великий Манчестер. Роз­ташований по­близу Пен­нінських гір, на річці Ервелл, за 260 км від Лондона та за 56 км від міста Ліверпуль. Площа міста 44,7 км², Великого Манчестера — 1285 км²; населе­н­ня (2016) — від­повід­но 541 300 і 2 782 100 осіб (пере­важно білі британці, близько 8 % вихідців з Пів­ден­ної Азії та близько 4 % емі­грантів з інших європейських країн і їхніх нащадків). Морський порт і між­народний аеропорт. Вперше Манчестер згадується у писемних джерелах 10 ст. Раніше тут було кельтське поселе­н­ня Мансеніон, від 79 року нашої ери — римський укріплений табір Манкуніум. У 14 ст. в Манчестері почало роз­виватися ткацтво. Від 17 ст. — провід­ний центр англійської текс­тильної промисловості, яка досягла роз­квіту в часи промислових революцій 19 ст. 1853 року Манчестеру на­дано статус міста. 1894 року прокладено глибоководний канал до моря. Нині Манчестер — це другий після Лондона економічний і культурний центр Великої Британії. Працюють під­приємства машинобудівної, текс­тильної, хімічної, гумової, полі­графічної та харчової галузей промисловості. Функціонують Манчестерський науково-технологічний університет (заснований 1824), Манчестерський університет (1880), Університет Великого Манчестера (1992); галерея мистецтв, театр, центр культури, най­старіша публічна бібліотека Англії. Серед памʼяток — кафедральний собор (15 ст.), галерея вільної торгівлі (1843). Збереглися будівлі колишньої королівської та бавовняної бірж. Світове ви­зна­н­ня здобули футбольні клуби «Манчестер Сіті» та «Манчестер Юнайтед».

Українська діаспора в Манчестері почала формуватися на­прикінці 19 ст. Більшість українських пере­селенців — вихідці з Галичини, Закарпа­т­тя, Волині, які емігрували у пошуках роботи на текс­тильних і взут­тєвих фабриках. На початку 20 ст. в Манчестері мешкало понад 100 осіб. 1919 року з ініціативи Й. Лесньовського було створено для організації допомоги Україні політично-громадське товариство «Самопоміч». 1908 року засновано греко-католицьку церкву Покрови Пресвятої Богородиці, 1905 — православну церкву святих Петра і Павла. У 1990-х роках створено українську релігійну громаду євангельських християн-баптистів. 1921 року українську громаду Манчестера від­відав митрополит Андрей Шептицький, згодом до Манчестера навідалися М. Чарнецький (1939) та Йосиф Сліпий (1935), який у книзі «Подорож до Англії» згадував пере­бува­н­ня у Манчестері та подав опис життя українців. 1976 року новозбудовану в Манчестері церкву УАПЦ освятив владика Мстислав (Скрипник). 1940 року до Англії прибули канадські війська, серед них було багато українців, при українському клубі у Манчестері створено Союз українсько-канадських вояків (1943—46), з якого згодом ви­окремилося Центральне українське допомогове бюро з інформаційною службою. Чимало прибуло до Манчестера українців, які воювали у складі армії В. Андерса (див. Армія польська в СРСР), а також вояки дивізії «Галичина». Пере­міще­н­ня остан­ніх значною мірою вдалося завдяки активній діяльності Б. Панчука, який був добровольцем канадської армії й одним із перших десантувався у Нормандії. У 1950-х роках значний внесок в організацію Українського дому зробив лікар, громадський діяч А. Лукʼяненко. Активну участь у діяльності міської ОУЖ (зокрема 1985—91 була її головою) брала громадська діячка Н.-Б. Крушельницька. При ОУЖ функціонує невеликий музей народного мистецтва імені А. Горської. У другій половині 20 ст. засновано від­діли Українського народного союзу та Обʼ­єд­на­н­ня колишніх вояків-українців Великої Британії, клуб молоді та інші українські громадські організації. У Манчестері діє найбільша за кількістю учнів з 13 шкіл україно­знавства Великої Британії. 1949 року Я. Бабуняк (згодом заслужений діяч мистецтв України) організував хор «Гомін», у який вві­йшло чимало спів­аків чоловічого хору «Бурлака», що припинив свою діяльність. Від того ж року ви­ступає танцювальний ансамбль «Орлик», від 1996 — гурт сучасної танцювальної музики «Карпатіана». Нині найбільше українців мешкає у містах Великого Манчестера — Олдемі, Рочдейлі, Болтоні.

Манчестер — батьківщина премʼєр-міністра Великої Британії Д. Ллойд-Джорджа, який активно цікавився українським пита­н­ням на Паризькій мирній конференції 1919—20. У 1930-х роках редактор газети «Манчестер Ґардіан» М. Маґридж різко засуджував голодомор в Україні. З містом повʼязані життя та діяльність лікарів А. Вальтуха, О. Верхратського, В. Максимовича, англійської мово­знавиці-русистки, пере­кладачки С. Ґардіней, британського славіста, шевченко­знавця В.-К. Метьюза, філософа Я.‑Л. Лукасевича, політолога М. Білинського, громадської діячки, хорео­графа М. Бабич, живописця, графіка Р. Глувка, спринтера В. Маняка.

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю