Щербаков Михайло Федорович

ЩЕРБАКО́В Михайло Федорович (19. 09. 1866, м. Симбірськ, нині Ульяновськ, РФ — 13. 11. 1948, Сімферополь) — фахівець у галузі виноробства. Доктор біо­логічних наук (1922), професор (1930). Закінчив Санкт-Петербурзький університет (1888). У 1889–91 — завідувач лабораторії Товариства охорони народного здоровʼя для дослідже­н­ня вин; 1891–96 — старший хімік Міської лабораторії для дослідже­н­ня харчових речовин. Стажувався у лабораторіях Йорґенсена і Ганзена в Данії, Ліндогера у Берліні, Рес­слера у Відні. 1897–1903 — хімік-винороб Бес­сарабського училища вино­градарства і виноробства; 1903–07 — головний редактор журналу «Вино­градарство и виноделие» (обидва — Кишинів); 1907–22 — директор Нікітського ботанічного саду (Ялтинський р-н); 1922–24 — професор кафедри вино­градарства Кримського університету; 1924–25 — ректор Кримського ін­ституту спеціальних культур (обидва — Сімферополь); 1925–30 — професор кафедри виноробства Кубанського сільськогосподарського ін­ституту (м. Краснодар, РФ); 1931–32 — завідувач Спеціальної лабораторії виноробної промисловості СРСР (Москва); 1932–46 — засновник і завідувач кафедри виноробства Кримського сільськогосподарського ін­ституту (Сімферополь), консультант ВНДІ виноробства і вино­градарства «Магарач» та винкомбінату «Масандра» в Ялті. Спільно з Л. Голициним очолював 1-й Всеросійський зʼїзд виноробів і вино­градарів у Москві. Був членом Ученого комітету вино­градарства і виноробства (1915–17), ін­спектором з виноробства Ялтинської міськради (1918–21). Наукові дослідже­н­ня у галузях вино­градарства і виноробства, інтродукції рослин, зеленого будівництва. Ви­вчав пита­н­ня технології та хімізму вина (старі­н­ня вин, процеси шумува­н­ня тощо), мікробіо­логії виноробства. Вів активну боротьбу із фальсифікацією вин. Брав участь у роз­роблен­ні першого в Російській імперії «Закону про вино­градне вино» (1914).