РУДИ́Й Борис Іванович (20. 06. 1948, с. Кривовілька Теофіпольського р-ну Камʼянець-Подільської обл., нині Хмельницького р-ну Хмельницької обл. — 06. 06. 2017, Тернопіль) — скульптор. Обласна премія імені М. Бойчука (1990; у складі творчої групи «Хоругва»). Член НСХУ (1989), гурту художників «Хоругва» (Тернопіль, 1989). Закінчив від­діле­н­ня художнього обробле­н­ня дерева Вижницького училища прикладного мистецтва (Чернівецька обл., 1971; викладачі С. Сахро, А. Скиба). Працював художником-модельєром на фурнітурному заводі, виготовляв сувеніри в лісгоспзагу в м. Чигирин (Черкаська обл.). Від 1972 — у Тернополі: 1972–73 та 1989–2008 — в обласних художньо-виробничих майстернях Художнього фонду України; 1973–75 — художник-оформлювач вагон­ного депо станції Тернопіль; 1975–76 — старший інженер, 1977–78 — завідувач від­ділу Кон­структорсько-технологічного бюро обласного управлі­н­ня місцевої промисловості; 1976–77 — художник-оформлювач обласного комітету ДТСААФ; 1979–89 — на виробничому художньо-оформлювальному комбінаті обласного управлі­н­ня культури (1983–84 — в. о. головного художника). Основні галузі — станкова, монументальна і декоративна скульптури. Матеріали — метал, камінь, шамот, дерево. Роботи Р. вирізняються гармонійними лініями, пластикою витончених ритмів, динамічністю, грацією. Часто звертався до екс­периментальної формотворчості постмодернізму та символізму, тонко балансуючи на межі абстракції та фігуративності. Автор скульптурних порт­ретів митців, зокрема В. Висоцького (1982), архітектора І. Осадчука («Архітектор», 1986; разом з ним створив меморіальний комплекс «Молотківська трагедія» у с. Молотків, 1985), низки памʼятників — Т. Шевченку в с. Токи (1991), братам Михайлу й Тимофію Бойчукам у с. Романівка (1992; усі — Тернопільська обл.), Данилу Галицькому в Тернополі (2002). У 2003–13 роз­писав понад 20 церков, зокрема в м. Заліщики, с-щі Мельниця-Подільська, селах Ярчівці, Августівка, Вино­градне, Хоробрів, Новосілка, Ріпинці, Печорна (усі — Тернопільська обл.), різьбив для них іконостаси, царські врата тощо. Брав участь у Між­народних (Тернопіль, 1989–90) та Всеукраїнському (Теребовля, 1993) скульптурних симпозіумах-пленерах «Медобори». Учасник обласних, зональних, всеукраїнських, між­народних мистецьких ви­ставок від 1975. Персональні — у Тернополі, Львові (обидві — 2018, посмертні). Деякі роботи Р. зберігають у Хмельницькому художньому музеї.