СА́ВІНА Марія Гаврилівна (Савина Мария Гавриловна, справжнє — Подраменцова; 30. 03(11. 04). 1854, м. Камʼянець-Подільський, нині Хмельницької обл. — 08(21). 09. 1916, Петро­град, нині Санкт-Петербург) — російська актриса. На сцені з 8-ми р., у 14 р. грала на єлисавет­градській, харківській, ніжинській сценах. У спогадах С. згадувала про зі­грану в Єлисавет­граді (нині Кропивницький) епізодичну роль в українській мелодрамі та про те, що їй до лиця було українське вбра­н­ня, а також про бідність мандрівної російської трупи, що їхала на гастролі з Ніжина (нині Чернігівська обл.) до Мінська, коли акторський багаж уміщався на одному возі. 1874–1916 — актриса Александринського театру в Петро­граді. С. була найкращою виконавицею ролі Марії Антонівни (1881), а 1912 створила образ Анни Андріївни в «Ревізорі» М. Гоголя. Її драматургом вважають І. Тургенєва, у пʼєсах якого С. зіграла головні ролі: 1879 — Вірочки, 1903 — Наталії Петрівни («Дворянське гніздо»), створивши елегійними тонами, з від­чу­т­тям тургенєвської меланхолійної паузи образ вишуканої, високоморальної жінки, котра тонко намагається від­крити свою душевну драму. Про неї писали провід­ні театральні критики Ю. Бєляєв, О. Кугель. С. приятелювала з М. Кропивницьким, якому допомагала в отриман­ні цензорського до­зволу на пʼєсу «Глитай, або ж Павук». Від колективу Александринського театру вітала акторів трупи М. Кропивницького під час гастролей 1886/87. Сприяла П. Саксаганському в його пошуках праце­влаштува­н­ня. Здобула авторитет як громадська діячка, про що, зокрема, свідчить її активне листува­н­ня з ві­домими діячами мистецтва, науки та культури: письмен­ник й історик мистецтва П. Гнєдич, літературний і театральний критик В. Буренін, письмен­ник Д. Григорович, юрист А. Коні, літературо­знавець Н. Котляревський, публіцист і драматург О. Нотович, педагог В. Острогорський, поет Я. Полонський, критик О. Скабичевський, спів­ак, артист Маріїнського театру Ф. Стравинський та ін. У Санкт-Петербурзі на балконі будинку на вулиці Літераторів, № 17, де мешкала С., на її честь встановлено меморіальну дошку (від­новлена 1957), на Петровському острові в невеличкому парку зберігся особняк, на фасаді якого прикріплена мармурова дошка з написом: «Дом этот заложен и построен в 1900–1902 гг. трудами, заботой великой рус­ской артистки, основательницы Театрального общества Марии Гавриловны Савиной» (нині у ньому роз­міщується Будинок ветеранів сцени імені М. Савіної), по­близу нього 1965 її іменем на­звано вулицю.