Флис Володимир Васильович
ФЛИС Володимир Васильович (23. 03. 1924, м. Станіславів, нині Івано-Франківськ — 07. 08. 1987, Львів) — музикознавець, композитор, педагог. Член СКУ (1967). Навчався у Консерваторіях імені С. Монюшка (Станіславів; 1932–39, кл. скрипки) та Штерна (Берлін, 1943; склав вступний іспит із гармонії у Р. Штраусса), Львівській консерваторії (1945–47; кл. Р. Сімовича), яку закінчив 1961. У 1947 заарештований за контрреволюційну діяльність, засуджений до 25–ти р. концтаборів, покарання відбував у Карагандинському виправно-трудовому таборі (Казахстан), 1954 звільнений за станом здоровʼя. Реабілітований 1956. Працював викладачем музично-теоретичних дисциплін Івано-Франківського музичного училища й педагогічного інституту (1961–63), Львівського музичного училища (1963–65) та консерваторії (1965–87). Композиторська творчість Ф. була близькою до творчості галицьких композиторів кінця 19 — початку 20 ст., яка виражалася зокрема у виборі жанрів, образної палітри та засобів композиторської техніки. У творах Ф. поєднані риси пізньоромантичного стилю та українського національного фольклору. Співавтор підручника «Сольфеджіо» для дитячих музичних шкіл (1979; 1982; 1997; усі — Київ). Серед учнів — Г. Гаврилець, Л. Дума, В. Камінський, О. Криволап, О. Левкович, О. Опанасюк.
Додаткові відомості
- Основні твори
- вокально-симфонічні — кантата «Дзвеніть, Карпати» (1960, 2-а редакція 1975), поема-кантата «Моя Батьківщина» (1976); для симфонічного оркестру — «Ярема Галайда» (за поемою «Гайдамаки» Т. Шевченка, 1961), Симфонія (1972); камерно-інструментальні — 2 струнні квартети (1960, 1968), для скрипки і фортепіано — «Пісня» (1960), «Каприс» (1969); для фортепіано — Соната (1962), Експромт (1970), Скерцо (1972), «Анданте» (1973); для баяна — прелюдії, фуги (1974); хори, романси, обробки народних пісень, музика до театральних вистав.