Ковальський Єжи-Влодзімеж

Визначення і загальна характеристика

КОВА́ЛЬСЬКИЙ Єжи-Влодзімеж (Kowalski Jerzy Włodzimierz; 23. 05. 1893, м. Краків, нині Польща — 22. 01. 1948, м. Вроцлав, Польща) — польський мово­знавець, письмен­ник. Член-кореспондент Польс. АМ (1939). Закін. філол. і арехол. студії Яґел­лон. університету у Кракові (1917). Від­тоді працював у Львів. університеті: 1920–39 — зав. 3-ї каф. класич. філології, водночас 1932–33 — декан гуманіст. ф-ту. 1944–45 — викладач Люблін. катол. університету. Від 1945 — зав. 1-ї каф. класич. філології, один з організаторів Ін­ституту класич. філології, 1945–46 — декан гуманіст. ф-ту, 1946–47 — проректор Вроцлав. університету. Дійсний член Наук. товариства у Львові (1931). Наукові дослідже­н­ня: ел­ліністика, латиністика, видавн. справа, давня риторика, античні культура і наука. Автор праць «Epinentron» (1916), «Studia rhetorica…» (1928), «De amicitia et amore in Vergilii Bucolicis» (1930), гімназій. під­ручників лат. мови, видавець творів Аристофана, Августина Блажен­ного, лозан. лекцій А. Міцкевича. Автор повістей «Katalina» (1931), «Mijają nas» (1932), збірки оповідань «Złota kula» (1933, спів­авт.; усі — Варшава) тощо.

Я. І. Кравець

Завантажити статтю