Ковальський Єжи-Влодзімеж
КОВА́ЛЬСЬКИЙ Єжи-Влодзімеж (Kowalski Jerzy Włodzimierz; 23. 05. 1893, м. Краків, нині Польща — 22. 01. 1948, м. Вроцлав, Польща) — польський мовознавець, письменник. Член-кореспондент Польської Академії наук (1939). Закінчив філологічні і археологічні студії Яґеллонського університету у Кракові (1917). Відтоді працював у Львівському університеті: 1920–39 — завідувач 3-ї кафедри класичної філології, водночас 1932–33 — декан гуманітарного факультету. 1944–45 — викладач Люблінського католицького університету. Від 1945 — завідувач 1-ї кафедри класичної філології, один з організаторів Інституту класичної філології, 1945–46 — декан гуманітарного факультету, 1946–47 — проректор Вроцлавського університету. Дійсний член Наукового товариства у Львові (1931). Наукові дослідження: елліністика, латиністика, видавнича справа, давня риторика, античні культура і наука. Автор праць «Epinentron» (1916), «Studia rhetorica…» (1928), «De amicitia et amore in Vergilii Bucolicis» (1930), гімназійних підручників латинської мови, видавець творів Аристофана, Августина Блаженного, лозанських лекцій А. Міцкевича. Автор повістей «Katalina» (1931), «Mijają nas» (1932), збірки оповідань «Złota kula» (1933, співавтор; усі — Варшава) тощо.