Каплан Юрій Григорович

КАПЛА́Н Юрій Григорович (28. 05. 1937, м. Коростень Житомир. обл. — 12. 07. 2009, Київ) — поет, публіцист, громадський діяч, редактор і видавець. Член НСПУ (1993–2003), Укр. ПЕН-клубу (1996). Літ. премія ім. В. Вин­ниченка (1997). Закін. електротех. факультет Київ. політех. ін­ституту (1959, був учасником літ. студії при ньому, кер. А. Ривлін). Працював нач. високовольт. лаб. Старобешів. ДРЕС (Сталін., нині Донец. обл., 1960-і рр.). Учасник літ. студії при г. «Комсомолец Донбас­са» (м. Сталіно), кер. якої був Є. Лентюк. Після поверне­н­ня до Києва від­відував студію «Молодь», якою керував Д. Білоус; колегами К. були М. Він­грановський, Б. Мозолевський, В. Забаштанський; 1964 при­єд­нався В. Стус, із яким К. по­зна­йомився 1961, і давнє зна­йомство пере­росло у дружбу. Писав російською мовою. Після написа­н­ня поеми «Бабий Яр» у К. почалися конфлікти з владою. Потрапив під на­гляд КДБ після виходу першої зб. «Обжигающий ветер» (К., 1969), тривалий час його твори не друкували. На поч. 1990-х рр. був одним з ініціаторів створе­н­ня євр. громади Києва, від­родже­н­ня культур. традицій євр. народу. Засн. літ. премії «Треті ворота», засн. і ред. щоріч. альманаху поезії «Юрьев День». 2003 виключ. зі складу НСПУ за критику кер-ва. 2005 з однодумцями створив, 2007–09 очолював Всеукр. творчу спілку «Кон­грес літераторів України» та був шеф-ред. її г. «Література та життя» — «Литература и жизнь». На честь дружини 2007 заснував літ. Мялков. премію за кращу добірку лірич. поезій. Спів­засн. щоріч. Між­нар. фестивалю літ-ри та культури «Словʼян. традиції» (2009, м. Щолкіне АР Крим). У творчості поета пере­важає філос. та інтимна лірика. Автор поет. зб. «Общая тетрадь» (1990), «Беглый звук» (1992), «Неровный стык тысячелетий» (1996; усі — Київ), «Апрельский снегопад» (К.; Реґенсбурґ, 1997), «Поля тяготения» (1998), «Вирус любви» (2001), «Ночной сторож», «Времени рваный ритм» (усі — Київ), «Створки мо­л­люска» (Ґельзенкірхен; усі — 2002), «Петитом птиц» (2004), «Юрковиця», «Время приревновав» (обидві — 2010); а також творів для дітей — «Анкины игрушки», «Котенок Шульц» (обидва — 1995), «Как Анка в детский сад ходила», «Тельняшечка» (обидва — 1996; усі — Київ). Подорожував і ви­ступав у США, Німеч­чині, Ізраїлі, РФ, Чехії. Друкував спогади про сучасників, вів цикл про­грам на укр. радіо. Трагічно загинув.

Завантажити статтю