КАГАРЛИ́ЦЬКИЙ РА­ЙО́Н — район, що знаходиться у пів­ден­но-східній частині Київської області. Межує з Обухів., Миронів., Рокитнян. і Білоцерків. р-нами Київ. обл. Утвор. 1923. Жит. р-ну потерпали від голодомору 1932–33 (померло бл. 10 тис. осіб), за­знали сталін. ре­пресій. Від серпня 1941 до січня 1944 — під нім.-фашист. окупацією. Площа 925,6 км2. Насел. 37 791 особа (2001, складає 87,4 % до 1989), пере­важно українці. У складі р-ну — м. Кагарлик та 49 сільс. насел. пунктів. Лежить на Придні­провській височині. Поверх­ня — під­вищена платоподібна рівнина, слаборозчленована річк. долинами. Пн.-сх. частина, яка омивається водами Канівського водо­сховища, має густу мережу ярів, тому тут часто від­буваються зсуви. У К. р. протікають річки Росава, Горохуватка, Росавка, Без­імен­на (бас. Дніпра). Створ. 148 ставків. Заг. пл. водного дзеркала 735 га. Корисні копалини: глини, су­глинки, торф. Ґрунти пере­важно чорноземні малогумусні. Пл. лісів 6,68 тис. га. У р-ні зростають дуб, граб, береза, сосна. Обʼєкти природно-заповід. фонду: заказник місц. значе­н­ня ур­очище Калинове, заг.-держ. значе­н­ня Ржищівський заказник (обидва — ландшафтні), памʼятка садово-парк. мистецтва Кагарлицький парк. Гол. під­приємства роз­таш. у райцентрі. Роз­винуте с. госп-во зерново-буряківн. і мʼясо-молоч. напрямів. Діє 106 фермер. госп-в. Гол. культури: озима пшениця, цукр. буряки, овочеві. Р-н пере­тинають автомоб. шляхи заг.-держ. значе­н­ня Київ–Донецьк (28 км) і Біла Церква–Ржищів (42 км). Шляхи обл. значе­н­ня складають 70,4 км, місц. — 171,5 км. У К. р. — 28 заг.-осв. шкіл, 32 дитсадки, Стрітівська вища педагогічна школа кобзарського мистецтва, Буртів. і Стрітів. школи-інтернати; 18 Будинків культури, 15 клубів, 34 б-ки, Кагарлицький історико-крає­знавчий музей; 5 лікарень; фізкультурно-оздоров. комплекс, 2 ДЮСШ. Виходить г. «Вісник Кагарлич­чини». У с. Балико-Щучинка — мемор. комплекс «Букринський плацдарм». Памʼятки архітектури: церква св. Миколая в с. Кадомка (1851), церква св. Йоакима та Анни в с. Слобода (1852). Від могильника змішаного словʼян.-готського етносу, який ви-явив на­прикінці 19 ст. В. Хвойка у с. Черняхів, походить назва черняхівської культури. Серед видат. уродженців — патофізіолог, лікар-ендокринолог, академік АН УРСР В. Комісаренко (с. Черняхів); публіцист, громад.-політ. діяч Ф. Пігідо (с. Стайки), письмен­ники О. Булига (с. Великі Прицьки), М. Кагарлицький (с. Черняхів), Б. Рогоза (с. Стави), І. Рябокляча (с. Пивці), В. Скомаровський (с. Балико-Щучинка); спів­ачка, засл. арт. УРСР Н. Буравська (с. Халча); майстер декор. різьбле­н­ня на дереві А. Євлогієв (с. Стрітівка), живописець, мистецтво­знавець, нар. художник УРСР К. Трохименко (с. Сущани), фехтувальник (шабля) В. Лукашенко (с. Липовець); Герої Рад. Союзу О. Бащенко та В. Лин­ник (обидва — с. Бендюгівка).