Інгулець — Енциклопедія Сучасної України

Інгулець

ІНГУЛЕ́ЦЬ – місто на річці Інгулець, від 2002 – у складі міста Кривий Ріг Дніпропетровської області. На тер. І. виявлено поселення епохи неоліту, кургани епохи бронзи (3 тис. до н. е.) та скіф. кургани (5–3 ст. до н. е.). Його виникнення пов’язане із започаткуванням видобутку залізистих кварцитів. На поч. 1900-х рр. тут вже діяло 6 копалень. У 1920-х рр. шахтар. поселення злилося в одне с-ще І. Від серпня 1941 до лютого 1944 – під нім.-фашист. окупацією. Від 1956 – місто. Залізнична ст. Інгулець-Новий. Нині тут працюють ВАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат», бетон. з-д. Функціонують 8 заг.-осв. шкіл, ПТУ № 44, Інгулец. технікум Криворіз. тех. ун-ту; Палац культури, кінотеатр, 6 б-к, муз. школа, Палац дит. творчості, Палац спорту; є мед. м-ко з дит. відділенням. 1939 в І. мешкало бл. 7,2 тис., 1959 – 12,3 тис., 1979 – 34,7 тис., 1989 – 38 тис., 1998 – 42,3 тис. осіб. 2001 його пл. становила 5,3 км2. Серед видат. уродженців – філософ, соціолог В. Богданов, бібліотекознавець, педагог Н. Кушнаренко, письменник О. Гуреїв.

В. В. Козак

Статтю оновлено: 2011

Покликання на статтю
В. В. Козак . Інгулець // Енциклопедія Сучасної України: електронна версія [веб-сайт] / гол. редкол.: І.М. Дзюба, А.І. Жуковський, М.Г. Железняк та ін.; НАН України, НТШ. Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2011. URL: http://esu.com.ua/search_articles.php?id=13333 (дата звернення: 09.05.2021)