Гаккебуш Любов Михайлівна

Н. П. Єрмакова

Гаккебуш Любов Михайлівна

ГАККЕ́БУШ Любов Михайлівна (14(26). 09. 1888, містечко Немирів, нині місто Вінн. обл. – 28. 05. 1947, Київ) – актриса, педагог. Сестра Валентина, мати Валерія Гаккебушів, дружина З. Маргуліса, згодом В. Василька. Народний артист УРСР (1943). Закін. Інститут шляхет. дівчат у Києві та Вищі жін. курси у Москві. Грала в аматор. гуртках м. Брацлав (нині смт Немирів. р-ну Вінн. обл.), у клубі «Кобзар» (Москва). Дебютувала 1917 на сцені Укр. нац. театру (Київ) у ролі Панночки («Осінь» Олександра Олеся). Після реорганізації Укр. нац. театру і утворення на його базі Держ. нар. театру (1918) грала у виставах реж. М. Вороного, Г. Гаєвського, О. Загарова, І. Мар’яненка. Ідеї «європеїзації» укр. сцени здобули в особі Г. актрису з гострим відчуттям стильової своєрідності драми. 1920 у складі «Кийдрамте» Леся Курбаса актриса гастролювала на Білоцерківщині та Уманщині. Певний час Г. виступала у різних мандрів. трупах. Працювала у театрі «Березіль» (1922–26, 1941–44; від 1935 – Харків. укр. драм. театр ім. Т. Шевченка), Одес. укр. муз.-драм. театрі ім. Жовтн. революції (1926–28, 1939–41), Харків. Червонозавод. укр. драм. театрі (1928–33), Донец. укр. муз.-драм. театрі (1933–35). Разом з В. Добровольським заснувала 1933 Сталін. театр ляльок (нині Донецьк). 1944 повернулася до Києва, де викладала актор. майстерність в Інституті театр. мистецтва.

Ролі: Бетті («Підпори громадянства» Г. Ібсена), Емма («Ткачі» Ґ. Гауптманна), Марія («Гріх» В. Винниченка), Леді Макбет («Макбет» В. Шекспіра), Неріса («Оргія» Лесі Українки), Беатріче («Герцогиня Падуанська» О. Вайльда), Ярославна («Яблуневий полон» І. Дніпровського), Сонька («Аристократи» М. Погодіна), Васса («Васса Желєзнова» М. Горького), Кручиніна («Без вини винні» О. Островського).

Н. П. Єрмакова

Основні ролі

Бетті («Підпори громадянства» Г. Ібсена), Емма («Ткачі» Ґ. Гауптманна), Марія («Гріх» В. Винниченка), Леді Макбет («Макбет» В. Шекспіра), Неріса («Оргія» Лесі Українки), Беатріче («Герцогиня Падуанська» О. Вайльда), Ярославна («Яблуневий полон» І. Дніпровського), Сонька («Аристократи» М. Погодіна), Васса («Васса Желєзнова» М. Горького), Кручиніна («Без вини винні» О. Островського).