Ансамбль танцю України Національний

АНСА́МБЛЬ ТА́НЦЮ УКРАЇ́НИ Національний — хорео­графічний колектив, складається з танцювальної групи й оркестру. Створ. 1937 в Києві балет­мейстерами П. Вір-ським і М. Болотовим з метою ви­вче­н­ня, збира­н­ня, збереже­н­ня і популяризації нар. танц. мистецтва України. До складу першої трупи уві­йшли Р. Савицька, Н. Морозова, В. Бакалейникова, І. Курилов, О. Сегаль, Б. Таїров, М. Іващенко, М. Коваленко, Я. Додін, В. Лихачов, М. Тамбюте, Б. Каменькович, О. Долгих, Л. Калінін та ін. До про­грами колективу входили «Українська сюїта», сучасні танці Донбасу, зокрема «Шахтарський пере­пляс». Перший ви­ступ від­бувся 1 вересня 1937 на Між­нар. театр. фестивалі в Москві. 1940 реорганізовано в Респ. ансамбль пісні і танцю УРСР, 1951 — Держ. ансамбль танцю УРСР. 1959 ансамблю присвоєно зва­н­ня заслуженого; 1971 — академічного; від 1977 — ім. П. Вірського; від 1997 — національний. У цей період укр. та танці народів СРСР, жанр. сценки ставили балет­мейстери С. Сергєєв, А. Гірман, В. Вронський, О. Бердовський, Т. Устинова, І. Курилов, Л. Калінін, М. Ромадов та ін. Колектив очолювали П. Вірський (1937–40, 1955–75), комісія на чолі з С. Сергєєвим (1951), О. Опанасенко (1952), В. Вронський (1952–54), Л. Чернишова (1954–55), О. Гомон (1975–76), К. Василенко (1976– 77), О. Сегаль (1977–80). Від 1980 худож. кер. і ген. дир. — М. Вантух. Гол. диригентами були І. Іващенко (1956–80), Є. Досенко (1980–84), С. Савчук (1984–92), від 1993 — В. Редько. А. т. У. з тріумф. успіхом ви­ступав у понад 60 країнах світу. Статусу провід. нар. хореогр. колективу України та одного з найпопулярніших танц. колективів світу А. т. У. набув від серед. 50-х рр. під керівництвом П. Вірського. Саме тоді поряд з обробками автентичних укр. нар. танців, зразків хореогр. мистецтва народів СРСР репертуар колективу почав збагачуватись низкою оригін. сюїтних і сюжет. композицій на теми з минулого і сучас. життя українського народу. Це по­ставлені П. Вірським барвисто-святк. пролог «Ми з України» і «візитні картки» ансамблю — віртуозні «Гопак», «Козачок», кадриль «Девʼятка»; сповнені козац. завзя­т­тя «Запорожці», «Повзунець», епічна «Про що верба плаче», жанр. сценки «Чумацькі радощі», «Шевчики», «Плескач», поетична «Подоляночка», картинки з сучас. життя «Вишивальниці», «Моряки», «На кукурудзяному полі» та ін., комедійні сценки, навіяні образами укр. вертепу, — «Ляльки», «Ой, під вишнею». Органічно вписались у про­граму А. т. У. «Вербиченька» і «Лісоруби» в по­становці О. Сегаля, «Березнянка» в по­становці К. Балог. З ініціативи гол. диригента І. Іващенка було сформовано своєрід. склад оркестру, що збагатив художню палітру ансамблю вираз., суто укр. характером звуча­н­ня муз. су­проводу. Згодом М. Вантух на основі нар. хореогр. матеріалу поповнив репертуар самобут. композиціями «Карпати» (1983), «Український чоловічий танець з бубнами» (1986), «Літа молодії» (1994), «В мирі та злагоді» (1995), «Український святковий» (1996), «Гуцулка» (1998), «Україно моя, Україно» (1998), «Циганський» (2000). Над оформле­н­ням про­грам А. т. У. працювали художники А. Петрицький, Ф. Нірод, Т. Яблонська, А. Коцка, Г. Маковська, Л. Хімич та ін. З колективом спів­працювали укр. композитори В. Гомоляка, Л. Колодуб, Я. Лапинський, А. Муха, Б. Яровинський, значну кількість муз. обробок нар. мелодій створив І. Іващенко, декілька — музиканти оркестру Г. Завгородній, Я. Хелемський, О. Пономарьов та ін. Нині склад балетної групи А. т. У. нараховує 91, оркестру — 24 артисти. У різні роки в колективі працювали диригенти З. Кожарський, А. Кофман, солісти балету — Є. Аверʼянов (від 1993 — балет­мейстер ансамблю), В. Котляр, М. Бадрак, О. Долгих, В. Застрожнов, В. Ізотов, О. Князєв, А. і В. Магітови, В. Мещан, Б. Мокров, Г. Чапкіс, А. Фетисова, Б. Чорноусов. Нині у складі А. т. У. — Г. Вантух, Є. Гатицький, І. та С. Кирилюки, В. Коломієць, Л. Петренко, І. Томʼяк, А. Шелудько, В. Туягін, Н. Юмашева, Т. Ахекян; в оркестрі працюють Д. Коваленко, В. Шунько, О. Пономарьов та ін. При А. т. У. діють хореогр. студія (від 1962) та дит. хореогр. школа (1991; кер. В. Вантух).

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю