Контрастивна лінгвістика

КОНТРАСТИ́ВНА ЛІНГВІ́СТИКА — галузь мовознавства, що досліджує мовні явища шляхом зі­ставного ви­вче­н­ня двох (рідше кількох) мов на синхронічному рівні. Ін. назва — зі­ставне мово­знавство. К. л. сформувалася в 1950–70-х pp. як від­гук на низку приклад. зав­дань і теор. про­блем: роз­робле­н­ня методик навч. іноз. мов, порівнял. аналіз текс­тів перекл. і оригіналів, дослідж. мовних контактів, явищ двомовності та між­мовної інтер­ференції. К. л. повʼязана з багатьма мовозн. і низкою нелінгвіст. дисциплін, зокрема з культурологією, соціологією та етнопсихологією. Серед перших в Україні конт­ра­стив. праць — моно­графії «Сопо­ставительный анализ согласных украинского и английского языков» Т. Бровченко (О., 1955), «Приголосні фонеми сучасної української лі­­тературної мови. Екс­периментально-фонетичне дослідже­н­ня» Л. Прокопової (1958), «Порівняльна граматика англійсь­кої та української мов» Ю. Жлуктенка (1960), «Семантична інтерференція мов» С. Семчинського (1974); колективні вид. «Порівняльна граматика української і російської мов» (1957), «Нариси з конт­ра­стивної лінгвістики» (1979), «Порівняльні до­слідже­н­ня з граматики англійської, української і російської мов» (1981; усі — Київ).

Контрастив. аналіз, крім суто приклад. аспектів (за­стосува­н­ня в двомовній лексико­графії, методиці навч. мов, практиці пе­­рекладу), має також еврист. потенціал; це — джерело фактол. й аналіт. матеріалу для порівнял.-типол. студій зі знач­ним мас­штабом між­мовного уза­галь­не­н­ня, теорії пере­кладу, со­­ціолінгвіст. студій на матеріалі мовних контактів тощо. Спираючись на інтралінгвіст. опис явищ нац. мов, що стають обʼєктом дослідж., контрастив. аналіз не­­рідко вносить у цей опис сут­тєві доповне­н­ня і корективи. Обʼєк­том контрастив. ви­вче­н­ня можуть ставати одиниці різних мов­них рівнів: фонеми, слова, граматичні явища, стиліст. засоби. Найчислен­нішими є контрастив­ні дослідж., виконані на грамат. матеріалі. Викори­ста­н­ня контра­стивістами для опису мов моделей транс­формац.-генератив. граматики ґрунтується на припущен­ні, що глибин­ні структури спорідн. мов здебільшого збігаються, тому від­мін­ності між мовними явищами пред­ставле­ні лише на поверхн. рівні. Більшість контрастив. праць присвя­чена зі­став. ви­вчен­ню окремих мовних елементів, категорій і під­систем. Перед­умовою ефек­тив. за­стосува­н­ня контрастив. аналізу є встановле­н­ня принципової можливості порівнювати ті різномовні елементи, які стають обʼєктом такого дослідж., виявле­н­ня ступеня еквівалентності конкрет. ознаки (ознак), що стає (стають) основою для порівня­н­ня. Не до кінця зʼясова­ним у лінгвіст. працях лишається поня­т­тя еквівалентності, яке інколи плутають з поня­т­тям тотожності. Особливої уваги поня­т­тю між­мовної еквівалентнос­ті надають у пере­кладо­знав. до­­слідж., де за­стосовують методи­ку контрастив. аналізу. Брит. лінг­віст і пере­кладо­знавець Дж. Кет­форд вважає, що еквівалент. є одиниці, які можуть рівно­значно замінювати одна одну в від­повід. комунікат. ситуації. Від­мін­ності в лексич. і граматич. семантиці комунікативно еквівалент. висловлювань демонструє порівня­н­ня англ. фрази I have arrived з її укр. від­повід­ником я при­йшов (при­йшла). В англ. фразі, за­стосовуючи метод внутрішньомовної опозиції, можна виділити пʼять елементар. смислів: 1) «мовець» — І про­ти­ставлене you, they; 2) «прибу­т­тя» — arrive проти­ставлене ін. дієсловам на по­значе­н­ня руху — leave, depart тощо; 3) «подія, що від­булася в минулому» — have arrived проти­ставлене arrive; 4) «минула подія, що повʼязана з ін. моментом часу» — форма have arrived проти­ставляється ін. часовій формі — arrived; 5) «ми­­нула подія повʼязана з теперіш. часом (з моментом мовле­н­ня)» — have arrived проти­ставляється формі had arrived. Компонент. аналіз укр. фрази виявляє шість елементів, лише три з яких збігаються з від­повід. елементами англ. еквівалента: 1) «мовець» — я проти­ставлене ви, вони; 2) «жін. рід» — при­йшла проти­ставлене при­йшов; 3) «прибу­т­тя» — прий­шла проти­ставлене пішла; 4) «піш­­ки» — при­йшла проти­ставлене приїхала; 5) «по­­дія, що сталася в минулому» — при­йшла проти­ставлене приходжу; 6) «доконана подія» — при­йшла проти­ставлене прихо­дила. Такий аналіз здатний виявити, що саме в мовному знаку від­дзеркалює позамовну дійс­ність, а що ви­значається власне лінгвіст. параметрами цієї системи. Контрастивні дослідж. лек­сики можуть здійснюватися як шляхом зі­ставле­н­ня лексич. по­лів (напр., назв кольорів в англ. та укр. мовах), так і на рівні ком­понент. семасіол. аналізу індивід. лексем чи груп лексем. Важ­ливим обʼєктом контрастив. лек­сикології є дистрибуція значен­нєвого спектра, що ви­значає ком­бінаторику слів, напр.: англ. beautiful, handsome і укр. гарний, красивий. Як означе­н­ня до імен­ників на по­значе­н­ня істот ці при­кметники вживають по-різному: beautiful за­стосовують тільки щодо жінок, handsome — щодо чоловіків. В укр. мові такої диференціації немає. Лексичні оди­ниці можна порівнювати з по­гляду простих (монолексема) і композитних (словосполуче­н­ня) форм втіле­н­ня того самого зна­че­н­ня, напр.: укр. окріп — англ. boiling water, укр. військово-мор­ський флот — англ. navy. Зі­ставле­н­ня лексики можуть здійснювати за заг. категоріями: спів­від­ноше­н­ня явищ первин. і вторин. номінації, викори­ста­н­ня екс­пресивно марков. і нейтрал. одиниць тощо. Сут­тєвим доповне­н­ням якіс. опису явищ у кон­­трастив. дослідж. стає їх кількісна характеристика, що су­проводжується матем. роз­рахунками та показниками і вказує на динамічні процеси в роз­­витку мовних явищ. Від кінця 20 ст. елементи К. л. проникають у лек­сикографію, терміно­­знавство, текстологію та корпус­ну лінгвістику.

Завантажити статтю