Молодий театр
«МОЛОДИ́Й ТЕА́ТР» — товариство українських акторів, що оформилося як експериментальна театральна трупа. Діяв 1916–19 у Києві. Заснований з молоді, яка закінчила Музично-драматичну школу М. Лисенка. Фундаторами театру були Лесь Курбас, С. Бондарчук, С. Мануйлович, М. Терещенко, Й. Шевченко, В. Васильєв та інші. Пізніше доєдналися Г. Юра, О. Ватуля, В. Василько, П. Долина, Ф. Лопатинський, В. Калин, О. Юра-Юрський, художник А. Петрицький та ін. Перший прилюдний виступ «Молодого театру» відбувся в березні 1917 року. Колектив показав символічну картину «Революційний рух» (серед дійових осіб — декабристи, розкутий Прометей). Виступав проти натуралізму, побутовізму та етнографізму в театральному мистецтві. Висунув гасло «революції в театрі». Одним із першочергових завдань театр ставив виховання українського актора нового типу, озброєного художніми прийомами театральних систем різних епох і народів.
Серед поставлених вистав — реалістичні («У пущі» Лесі Українки), умовно-реалістичні («Цар Едіп» Софокла), романтичні («Йола» В. Жулавського), ґротескові («Горе брехунові» Ф. Ґріллпарцера), символічні (драматичні етюди «Осінь», «Танець життя», «При світлі ватри» Олександра Олеся, «Затоплений дзвін» Ґ. Гауптмана), психологічні («Лікар Керженцев» за Л. Андреєвим, «Кандіда» Б. Шоу). У березні 1919 року «Молодий театр» націоналізували й перейменували на Перший театр Київської Ради робітничих депутатів, а у квітні того ж року приєднали до Першого театру Української Радянської Республіки ім. Шевченка. У січні 1920 року на базі акторських труп колишнього «Молодого театру» засновано Новий драматичний театр ім. І. Франка (нині Національний академічний український драматичний театр ім. І. Франка) та «Кийдрамте».

