Неонацизм — Енциклопедія Сучасної України

Неонацизм

НЕОНАЦИ́ЗМ – загальна назва політичних праворадикальних рухів та екстремістських груп, що виникли після Другої світової війни, основою ідеології яких є націонал-соціалізм (нацизм). Незважаючи на те, що у більшості країн світу заборонено популяризувати пронацист., расист., антисеміт., антигомосексуал. погляди та відповідну символіку, в тій чи ін. мірі та формах Н. притаманний багатьом сусп-вам. Зазвичай він виявляється як антиемігрант., антисеміт., антиіслам., антигомосексуал., расист. рухи. 1962 засн. Всесвіт. союз націонал-соціалістів, що станом на 2012 нараховував 44 офіційно зареєстр. орг-ції. У РФ неонацист. орг-ції виникли на поч. 1990-х рр. Від 2014 рос. неонацисти беруть участь у зброй. агресії РФ проти України. Рос. і заангажов. зх. ЗМІ, намагаючись скомпроментувати укр. добровол. рух, зараховують до неонацистів бійців Добровол. укр. корпусу «Правий сектор», добровол. батальйонів «Айдар», «Азов» та ін. (нині більшість із цих формувань діють у складі ЗС і Нац. гвардії України). Див. також Екстремізм, Екстремізм релігійний, Екстремізм соціальний.

Р. В. Пилипчук


Покликання на статтю