СКО́БЛІКОВ Олександр Па­влович (25. 02. 1929, смт Дружківка Костянтинівського р-ну, нині місто Кр­аматорського р-ну Донецької обл. — 29. 01. 2005, Київ) — скульптор. Чоловік Ю. Скоблікової. Народний художник України (1976). Заслужений діяч мистецтв УРСР (1970). Член-кореспондент АМУ (2000). Орден «За заслуги перед польською культурою» (Польща, 1971), «За заслуги» 3-го ступеня (2004). Премія імені О. Островського (1972). Член НСХУ (1956). Закінчив Київський художній ін­ститут (1954; майстерня М. Лисенка). Голова Київської організації СХУ (1975–80), СХУ (1981–83). Працював у реалістичній манері в галузях монументальної, станкової та меморіальної скульптури. Автор порт­ретів, памʼятників, монументів, меморіальних дощок, скульптур малих форм, ювілейних медалей та памʼятних знаків. Твори вирізняються майстерністю викона­н­ня та разючою подібністю зображуваних персонажів. Монументальність пластичного мисле­н­ня, здатність митця до значних узагальнень по­єд­нувалися у творах з талантом тонкого психолога, умі­н­ням роз­крити глибини людської душі. Брав участь у всеукраїнських та між­народних мистецьких ви­ставках від 1955. Деякі станкові роботи зберігають у Національному художньому музеї України (Київ) та ін. Депутат Верховної Ради СРСР 10-го склика­н­ня.