Калиновська Ірина Миколаївна

КАЛИНО́ВСЬКА Ірина Миколаївна (11. 07. 1954, Сімферополь) — органістка, клавесиністка, піаністка. Народний артист України (2009). Лауреатка Укр. респ. конкурсу органістів (1982, 2-а премія, спец. приз за найкраще виконання твору композитора СРСР). Закін. Київську консерваторію (1978; кл. фортепіано А. Янкевича-Янкелевича, органа — А. Котляревського). Удосконалювала майстерність у Ф. Клінди (Словаччина), Л. Діґріса (Литва), В. Шетеліха (Німеччина). 1978–80 — солістка Хмельн. філармонії, 1980–83 — Київ. театру поезії. Від 1983 — гол. органістка Нац. Будинку орган. та камер. музики України (Київ). К. — перша виконавиця орган. творів В. Назарова і Є. Станковича, багатьох композицій В. Гончаренка, В. Губи, Л. Дичко, В. Зубицького, В. Кікти, С. Луньова, Є. Льонка, В. Польової, В. Рунчака, М. Шуха, а також в Україні — П. Ебена, З. Кодая, З. Ванчі, орган. творів В.-А. Моцарта, Ф. Шуберта, Й. Лабора, Ґ. Меркеля. У репертуарі — твори зх.-європ. бароко, класицизму, романтизму, нової музики 20 ст.; композиції І. Асєєва, М. Колесси; транскрипції творів В. Косенка, обробок укр. нар. пісень М. Лисенка. Для виконав. манери К. характерний артистизм, сценіч. темперамент, глибоке проникнення у композитор. задум. Авторка проекту і виконавиця циклу концертів «Й.-С. Бах і його сім’я» (2003), де багато творів виконані вперше в Україні. У різний час співпрацювала з диригентами Ф. Глущенком, В. Кожухарем, Р. Кофманом, С. Турчаком, А. Шароєвим; співачками О. Басистюк, С. Добронравовою, Л. Забілястою, Л. Юрченко; скрипалями А. Баженовим, А. Винокуровим, Б. Которовичем та ін. Концертує у країнах СНД, Балтії, Великій Британії, Італії, Польщі, Німеччині, Словаччині, Фінляндії, Франції, Чехії, Швейцарії та ін. Має записи на Укр. радіо і телебаченні. 1998 випустила компакт-диск.

Рекомендована література

1. Брюховецька Л. Духовний світ цілого Всесвіту // УК. 1990. № 8;
   Google Scholar Internet
2. Вахрамєєва Р. Його величність орган, який підкорився тендітним рукам… // Хрещатик. 1996, 12 берез.;
   Google Scholar Internet
3. G. Kunert. Ukrainische Organisnin nutzt breites Arsenal der Klangfarben // Westfalisches Volksblatt. 1997, 17 April;
   Google Scholar Internet
4. Москалець О. Ввіряючи душу звукам органа // День. 2001, 30 січ.;
   Google Scholar Internet
5. Сущенко О. У дуеті з донькою // Веч. Київ. 2004, 20 лип.;
   Google Scholar Internet
6. Таран Л. Небесним голосом говорить доля // Там само. 2005, 15 берез.
   Google Scholar Internet

Завантажити статтю