Катеринопільський район

КАТЕРИНО́ПІЛЬСЬКИЙ РАЙО́Н — район, що знаходиться у південній частині Черкаської області. Межує з Тальнів., Звенигород., Шполян. р-нами Черкас. обл., Новоархангел. р-ном Кіровогр. обл. Утвор. 1923. У 1931–35 та 1962–65 не існував. За переписом 1923, у р-ні мешкало 45,3 тис. осіб. Жит. зазнали сталін. репресій, потерпали від голодомору 1932–33 (померло понад 5 тис. осіб). 1925–30 — у складі Уман. округи, 1932–54 — Київ., від 1954 — Черкас. обл. Від 29 липня 1941 до 13 березня 1944 — під нім.-фашист. окупацією. Площа 0,7 тис. км². Насел. 28 905 осіб (2001, складає 88,8 % до 1989), переважно українці. У складі р-ну — смт Катеринопіль та Єрки і 31 сільс. насел. пункт. Лежить у центр. частині Придніпровської височини. Поверхня — підвищена, пологохвиляста лесова рівнина. Корисні копалини: буре вугілля, граніти, гнейси, піски, каолін. У р-ні протікають річки Велика Вись (на пд. межі), Гнилий Тікич і Шполка (усі — бас. Пд. Бугу). Створ. 35 ставків заг. пл. водного дзеркала 200 га. Ґрунти переважно чорноземні типові малогумусні, на яких вирощують зерн. і тех. с.-г. культури. Орні землі складають бл. 57 % пл. р-ну. Пл. ліс. насаджень 5,6 тис. га (дуб, сосна, липа, граб, ясен, клен). Об’єкти природно-заповід. фонду: заказники Кайтанівський (ботан.), Великовиський (комплекс.), Тікицький (ентомол.), пам’ятка садово-парк. мистецтва Мокрокалигірський парк (усі — місц. значення). Побл. с. Гуляйполе в Гринівському урочищі — 3 підземні джерела, які живлять Гнилий Тікич. Гол. підприємства розташ. у Єрках і с. Мокра Калигірка (ТОВи — «З-д продтоварів “Ретро”», «Сиророб»). Осн. виробниками с.-г. продукції є 7 потуж. с.-г. підприємств, 50 с.-г. ТОВів та фермер. госп-в. Через р-н проходить Одес. залізниця, у Єрках — залізнична ст. Звенигородка. У К. р. — 26 заг.-осв. шкіл, муз. школа та її 3 філії, фіз.-мат. і аграр. ліцеї, 11 дитсадків; 27 Будинків культури і клубів, 29 б-к, Катеринопільський краєзнавчий музей; центр. рай. лікарня, 3 дільничні лікарні, 3 лікар. амбулаторії, 24 фельдшер.-акушер. пункти. Виходить г. «Катеринопільський вісник». Є стадіон у райцентрі, 10 спорт. залів, 14 футбол. полів. Реліг. громади: 7 — УПЦ КП, 5 — УПЦ МП, 7 — протестантських (п’ятидесятників, адвентистів сьомого дня, свідків Єгови). У с. Мокра Калигірка виявлено залишки поселення доби міді, у с. Бродецьке — поселення трипіл. і черняхів. культур, у селах Вербовець та Ямпіль, побл. Єрок та с. Розсохуватка — поселення трипіл. культури, у с. Новоселиця — 6 курганів скіф. часу, побл. с. Пальчик — поселення трипіл. культури та кургани доби бронзи, побл. с. Ярошівка — сармат. поховання. Пам’ятки архітектури: Свято-Дмитрів. церква у с. Залізнячка (1734), церква Іоанна Богослова у с. Суха Калигірка (1785), Киселів. цукр. завод (1868), залізнич. вокзал (1895) і лікарня при ньому (1900) в Єрках. Серед видат. уродженців — дисидент, держ. діяч, Герой України В. Чорновіл (Єрки); брати літ. критик, історик літ-ри, громад.-політ. діяч, дійс. чл. НТШ, академік і віце-президент ВУАН Сергій, літературознавець Петро, педагог, громад. діяч Федір Єфремови (с. Пальчик), вчений-енциклопедист, письменник, журналіст М. Філіппов (с. Вікнине), поет-неокласик, літературознавець П. Филипович (с. Кайтанівка); літературознавець, фольклорист, чл.-кор. АН УРСР М. Сиваченко (с. Ямпіль), лікар-педіатр П. Ґудзенко (с. Гончариха), фахівець у галузі кістково-гній. хірургії М. Панченко (с. Потоки), фахівець у галузі дит. хірургії Василь Рибальченко (с. Ромейкове), фахівець у галузі упр. суден А. Мальцев (с. Ямпіль), біолог, біофізик Володимир Рибальченко (с. Кайтанівка), історик А. Лихолат (с. Розсохуватка), літературознавці О. Килимник (с. Ямпіль), М. Наєнко (с. Гуляйполе), літературознавець, письменник В. Лисенко (с. Залізнячка); прозаїк М. Галич (с. Мокра Калигірка), поет, перекладач М. Гірник (с. Вербовець), поети Я. Івашкевич і М. Коваленко (обидва — с. Пальчик), поет, публіцист В. Латанський; художник, мистецтвознавець С. Латанський (обидва — с. Луківка); композитор, диригент, засл. арт. Респ. М. Радзієвський (Єрки); Герої Рад. Союзу П. Волков (с. Лисича Балка), М. Ніковський (с. Єлизаветка), С. Поліщук (с. Кайтанівка), М. Цисельський (с. Стійкове), Г. Шевченко (с. Петраківка). З К. р. пов’язані життя та діяльність промисловця, Героя України Ю. Косюка.