Київ музик фест

«КИ́ЇВ МУ́ЗИК ФЕСТ»  — міжнародний музичний фестиваль. Засн. 1990 з ініціативи І. Карабиця (його дир. до 2001) за підтримки Центру муз. інформації СКУ як Київ. муз. фестиваль. Сучасна назва від 1991. До 1-ї фестивал. програми увійшли твори, присвяч. Києву, зокрема «Київський триптих» Б. Фільц, Симф. № 3 «Дніпрові райдуги» Г. Ляшенка. На фестивалі вперше виконано Літургію для сопрано й чол. хору а капела Л. Дичко, Камер. концерт для ансамблю солістів О. Левковича, Концерт для гітари й камер. оркестру К. Віленського, Квартет для саксофонів І. Кириліної, Симф. № 4 О. Красотова, Концерт для бандури й оркестру нар. інструментів Я. Лапинського, «Поезію випадкового» для електрон. звуків і фортепіано О. Назарова, сюїту «Мusіса rustica» П. Петрова-Омельчука (усі — 1990), камерну симф. «Музика літа» В. Бібика (1993), камерні кантати «П’єро мертвопетлює» для контртенора й ансамблю (1994) і «Дон Жуан з Коломиї» (1995) О. Козаренка, «Диптих» для хору (1995) й «Гімн 2001 року» для струнних (2001) В. Сильвестрова, концерт «Швейцарські фрески» Л. Дичко (2002), 24 каприси для великого симф. оркестру Н. Паґаніні–М. Скорика (2005) та ін. На фестивалі прозвучали найкращі твори сучас. укр. композиторів: моноопера «Ніжність» В. Губаренка, «Dictum» Є. Станковича, симф. «Exegi monumentum» В. Сильвестрова, Концерт № 2 для скрипки з оркестром М. Скорика, Концерт для оркестру № 3 І. Карабиця, 9-і Симф. В. Бібика і Б. Буєвського та ін. Серед творів укр. класиків — Симф. М. Колачевського, увертюра до опери «Тарас Бульба» М. Лисенка, хор «Сонце заходить» С. Людкевича, Симф. № 2, «Галицькі пісні» Л. Ревуцького, сюїта «У горах» М. Колесси. Багаторічна «модель» фестивалю — 30–35 концертів, з яких 5–7 симф., 14–17 камер., 5–7 хор., а також сольні, джазові, духової музики, окремі проекти. Вагоме місце посідає «гостьова» сторінка: композитори, присутні на виконанні власних творів — Д. Ґоу (Велика Британія), Дж. Корільяно, В. Олбрайт, Дж. Крамб, Дж. Різ (усі — США), М. Цур (Ізраїль), В. Ланн (Нідерланди–США), О. Беннінгоф (Німеччина), Б. Шаффер (Польща–Австрія); окремі виконавці — Р. Кейнс (фортепіано), М. Леонард, Д. Андервуд (обидва — саксофон), П. Міллер (мецо-сопрано; усі — США), Е. Ковачич (скрипка, Австрія), А. Бауер (віолончель, Польща), Ф. Жанно (саксофон, Франція), а також диригенти Дж. Стеллуто (США), С. Сакакібара (Японія). Щороку на фестиваль приїздять як представники укр. діаспори, так і наші колишні співвітчизники — композитори В. Ільїн, М. Кузан, Л. Кузьменко, Г. Кулеша, О. Яковчук, А. Мірошник, О. Левкович, Я. Лапинський, виконавці Л. Жук, І. Жук, Е. Ідельчук, А. Коган, Ю. Мазуркевич, Є. Плавуцький, М. Сук, Ю. Харенко, М. Цісик, М. Чайковська. На 1-му фестивалі започатковано традицію обов’язк. звучання музики Б. Лятошинського: Київ. камер. хор ім. Б. Лятошинського під керівництвом В. Скоромного виконав «Рим уночі» з хор. циклу «З минулого». Згодом його творчості відведено окрему сторінку фестивалю. 2000 виконано концерт «Нічні пісні» з невідомих романсів, що зберігаються в рукопис. вигляді, з коментарями М. Копиці (з особистого листування композитора), 2001 — концерт фортепіан. музики «З нотної бібліотеки Б. Лятошинського» (твори М. Реґера, Ф. Пуленка, А. Онеґґера, П. Гіндеміта, Б. Бріттена та ін. у виконанні Н. Федусів та І. Савчука). 2002 на фестивалі відбулася презентація кн. «Борис Лятошинський. Епістолярна спадщина» (т. 1, К., 2002; вміщено листування з Р. Ґлієром), що супроводжувалася виконанням творів цих композиторів. 1991–95 під час фестивалю проводився Міжнар. конкурс композиторів ім. М. та І. Коців; від 2000 відбуваються міжнар. наук. конф. Серед заходів фестивалю — майстер-класи, творчі зустрічі, круглі столи, семінари тощо. 1990 започатковано традицію залучати до програм фестивалю імпрези з ін. видів мистецтв: к/ф «Лебедине озеро. Зона» (1990, реж. Ю. Іллєнко, композитор В. Балей), худож. проект «Арт-контрапункт» (музика у творах сучас. художників України, 1994), виставки — картин В. Франчука (2000), фоторобіт В. Запорожця й картин Г. Юхимця на теми джазу (2004), театр. вистави. 2001 розпочато проект «“Київ музик фест” презентує» (Чернігів, 2001; Житомир, 2002). У 2002 фестиваль присвяч. пам’яті І. Карабиця, відтоді його твори звучать на фестивалі щороку. 2004 вийшов компакт-диск «“Київ музик фест” — 14 років історії». 2002–05 муз. дир. фестивалю — М. Скорик, від 2006 — І. Небесний.

Рекомендована література

1. Перший український міжнародний музичний фестиваль (6–13 жовтня 1990 року): Буклет. К., 1990;
   Google Scholar Internet
2. Міжнародний музичний фестиваль «Київ Музик Фест». 1990–1999: Дайджест. К., 1999;
   Google Scholar Internet
3. Загайкевич М. «Київ Музик Фест» // Музика. 2000. № 6;
   Google Scholar Internet
4. Костюк Н. «Київ Музик Фест» // Там само. 2001. № 6;
   Google Scholar Internet
5. Сюта Б. Осінні звучання у Києві // УК. 2001. № 11–12;
   Google Scholar Internet
6. Сікорська І. Київ Музик Фест // Політика і культура. 2001. № 37;
   Google Scholar Internet
7. Її ж. Іван Карабиць і «Київ Музик Фест» // Vivere memento. К., 2003;
   Google Scholar Internet
8. Сюта Б. Київ Музик Фест–2003 // УК. 2003. № 11–12;
   Google Scholar Internet
9. Семененко Н. Фестивальні вітражі // Студії мистецтвознавчі. 2003. Ч. 2;
   Google Scholar Internet
10. Костюк Н. «Київ Музик Фест» // Там само. Ч. 4;
    Google Scholar Internet
11. Кушнірук О. Ескізи до «Київ Музик Фесту» // КіЖ. 2003, 22 жовт.;
    Google Scholar Internet
12. Сюта Б. Київ Музик Фест — вп’ятнадцяте! // УМГ. 2004. № 4;
    Google Scholar Internet
13. Сікорська І. Декада української музики зі світовими вкрапленнями // Студії мистецтвознавчі. 2005. Ч. 4;
    Google Scholar Internet
14. Копиця М. «Київ Музик Фест–2005»: Футурошок мистецтва нового тисячоліття // Уряд. кур’єр. 2005, 14 жовт.;
    Google Scholar Internet
15. Швед М. Тенденції розвитку міжнародних фестивалів сучасної музики в Україні на новому етапі (1990–2005 рр.). Л., 2006;
    Google Scholar Internet
16. Сюта Б. Осінній ужинок «Київ Музик Фест–2006» // Музика. 2006. № 6;
    Google Scholar Internet
17. Кондратюк Т. «Київ Музик Фест–2006» // КіЖ. 2006, 1 листоп.
    Google Scholar Internet

Завантажити статтю