Казанківський район

Визначення і загальна характеристика

КАЗА́НКІВСЬКИЙ РА­ЙО́Н — район, що знаходиться у пів­нічно-східній частині Миколаївської області. Межує з Долин. і Устинів. р-нами Кіровогр. обл., Криворіз. і Широків. р-нами Дні­проп. обл., Архангел. р-ном Херсон. обл., Новобуз. і Березнегуват. р-нами Микол. обл. Утвор. 1923. У 1931–35 тер. р-ну входила до Долин., 1963–65 — до Новобуз. р-нів. Від 1932 — у складі Дні­проп., від 1937 — Микол. обл. Жит. потерпали від голодомору 1932–33, за­знали сталін. ре­пресій. Від серпня 1941 до березня 1944 — під нім.-фашист. окупацією. Площа 1,3 тис. км². Насел. 24 745 осіб (2001, складає 89,9 % до 1989): українців — 83 %, проживають також росіяни, молдавани, білоруси. У складі р-ну — смт Казанка та 72 сільс. насел. пункти. Лежить на пд. схилах Придні­пров. височини, крайня пд. частина — на Причорномор. низовині. Поверх­ня — хвиляста лесова рівнина з по­ступ. похилом на Пд. Побл. сіл Ново­данилівка та Малофедорівка — поклади камʼяно-облицювал. граніту, на тер. Каширів. і Володимирів. сільс. рад — буд. каменю. Через тер. р-ну проходить аміако­провід. Протікають річки Висунь (притока Інгульця) і Боковенька (притока Бокової; обидві — бас. Дніпра). Створ. 130 ставків. Заг. пл. водного дзеркала 1,2 тис. га. Ґрунти пере­важно чорноземні пд. і звичайні малогумусні, у долинах річок — лучні глеєві. Ліс. масиви складають 9,7 тис. га. Обʼєкти природно-заповід. фонду: памʼятка природи заг.-держ. значе­н­ня Степок, місц. значе­н­ня заказники Володимирівська дача (ліс.), Водо­спад, Попова дача (обидва — ландшафтні), Скобелівська балка, Марʼянівський (обидва — ботан.), памʼятки природи Мокра балка, Пеньківська балка (обидві — гідрол.), Рубанівський ставок (ботан.), Каширівка (комплексна), памʼятка садово-парк. мистецтва Володимирів. парк. Роз­винуті рослин­ництво зерново-буряківн. і тварин­ництво мʼясо-молоч. напрямів. Пл. с.-г. угідь 119,8 тис. га. Гол. культури: озима пшениця, кукурудза, ячмінь, цукр. буряки, соняшник, овочеві. В аграр. секторі працюють 17 ТОВів, 11 приват. під­приємств, 8 с.-г. вироб. ко­оперативів, 234 фермер. господарства. Р-н пере­тинають 2 залізничні магістралі довж. 40 км. Осн. навантаже­н­ня несе магістрал. шляхо­провід Кривий Ріг–Миколаїв довж. 33 км. Заг. довж. автомоб. доріг 948 км, з них ґрунт. — 710,3 км. У К. р. — 20 заг.-осв. шкіл, аграр. ліцей, гуманітарна г-зія, 28 дитсадків; 23 Будинки культури, 23 б-ки, Казанківський історичний музей; рай. і 3 дільничні лікарні, амбулаторія та 20 фельдшер.-акушер. пунктів. Виходить г. «Голос Казанківщини». Реліг. громади: 3 — УПЦ КП, 2 — УПЦ МП, адвентистів сьомого дня, свідків Єгови, 2 — євангел. християн-баптистів. На тер. р-ну виявлено памʼятки пізнього мезоліту, залишки бл. 40 курганів і курган. груп (3 тис. до н. е.). Істор. значе­н­ня має с. Скобелеве, в якому 1693 від­булася битва між козаками на чолі з С. Палієм і татарами. На її місці встановлено памʼят. знак. Серед видат. уродженців — лікар-гігієніст В. Бардов (с. Новочуднове), астроном М. Попов (с. Дмитро-Білівка); поет-гуморист П. Глазовий (с. Новоскелюватка); спортс­мен (греко-рим. боротьба) І. Бог­дан (с. Дмитро-Білівка). Тут минули дит. роки письмен­ника Л. Юхвіда, жив і працював поет, пере­кладач Д. Кремінь.

О. П. Казаріна, Н. І. Паланіг, Л. Л. Скрипник

Фотоілюстрації

×

❮ ❯

Завантажити статтю